Методичні матеріали щодо розвитку в учнів початкових класів умінь самостійно працювати з текстом
Стисла теоретична інформація
Текст: художній, науково-художній, науково-пізнавальний.
Сфера читацького сприйняття:
сфера читацьких емоцій, сфера уяви, сфера осмислення змісту й художньої форми.
Сфера читацьких емоцій:
емоційні читацькі реакції на зміст твору, емоційні читацькі емоції, що
викликані художньою формою твору, майстерністю письменника.
Сфера уяви: відтворююча, творча.
Сфера осмислення змісту й художньої форми:
·
рівень осмислення ролі
засобів художньої виразності;
·
рівень осмислення композиції.
Осмислення змісту:
репродуктивний, аналітичний,
концептуальний рівень.
Репродуктивний рівень –
найнижчий. Читач відтворює послідовність
подій, запам’ятовує персонажів, їхні вчинки, взаємини, тобто сприймає події
початку твору. Але не може пояснити особливості художньої форми твору, яким є авторське ставлення до персонажів і
подій, у чому полягає конфлікт, яка ідея твору.
Аналітичний рівень.
Читач робить висновок про якості характеру персонажа, аналізуючи його вчинки та
зміст та стилістичні особливості мови. Читач, аналізуючи мовлення та вчинки
героя, визначає його ставлення до інших
персонажів. Читач може пояснити причини власних емоційних реакцій. Але
усвідомлення причиново-наслідкових зв’язків у творі, авторського ставлення до
персонажів та їхнім учинкам, спроби виокремити головні проблеми твору не завжди
буває точним, глибоким та обґрунтованим.
Концептуальний рівень.
Читач сприймає художній твір у єдності художньої форми та змісту.
Порядок запитань в анкеті щодо виявлення якості
сприйняття
(за Рижковою Т.В.):
1. Одне або два запитання, що активізують роботу емоційної сфери. Мета
запитань – перевірити активність емоційних реакцій читача та їх адекватність
авторським намірам, тобто відповідність читацької оцінки героїв, їх учинків до
авторських. Наприклад: З яким настроєм ви закінчили читати казку? Чи було
вам страшно, коли... Кому ви співчували? Іноді поруч із емоційним запитання
додають запитання: «Чому...?».
2. Запитання, яке активізує сферу осмислення художньої форми на рівні
стилістичної деталі. Мета запитання: допомогти читачеві зорово конкретизувати
словесні образи й побачити в словесній формі прояви авторського ставлення до
персонажів або подій. Під час складання запитання необхідно пам’ятати, що ми привертаємо увагу
читача не до деталей подій, а до мовленнєвих засобів художньої виразності. Як
правило, такі запитання починаються зі слів
«Чому...?» або «Яке слово автор застосовував для того,
щоб...».
Види діяльності, що допомагають
виконати стилістичний аналіз:
пошук, виявлення та пояснення використання автором засобів художньої
виразності, добір синонімів, знаходження та пояснення використаних автором
дієслів, стилістичний експеримент, упізнавання автора по стилю, усвідомлення
значення слова для створення смішного.
Запитання та завдання для
стилістичного аналізу:
– Поясніть використання автором слова (виразу,
речення).
– Чому автор декілька разів повторює одне й те саме слово (речення)?
– За допомогою яких слів автор «оживляє» природу?
– Що допомагає нам зрозуміти, як автор ставиться до
свого героя?
– Що допомагає нам зрозуміти, як інші персонажі
ставляться до героя?
– Чому ви посміхалися? Які слова допомогли створити
веселий настрій твору?
3. Одне або два запитання, які активізують уяву читача. Мета запитань:
читач, спираючись на окремі деталі авторської розповіді, повинен уявити те, про
що не сказав автор (опис героя, пейзажу, подію). Якщо учень/учениця у відповіді
застосовує тільки авторські деталі й не створює цілісного зображення, це відтворювальна
уява. Якщо дитина додає до авторських деталей власні, – це творча уява.
Орієнтовні запитання та завдання
для виявлення особливостей уяви:
– Яку ілюстрацію намалювали би до епізоду…?
– Яким (якою) уявляєте…?
– Про що міг (могла) думати (мріяти)…?
4. Одне або три запитання, які активізують мислительну діяльність читача й
націлюють його на осмислення змісту твору на аналітичному рівні.
Запитання для аналізу образів
персонажів:
– Які герої (який герой) твору тобі сподобалися й
чому?
– Який персонаж твору не сподобався і чому?
– Про які якості характеру говорить такий вчинок
героя?
– Як герой ставиться до…?
– Чи змінюється ставлення героя до… протягом
оповідання? Чому?
– Як до героя ставляться інші персонажі?
– Чи змінюється настрій героя протягом твору?
– Яким бачить світ герой?
– Що знає герой про оточуючий світ?
– Що для героя є важливим?
– Що герой цінить в інших?
Запитання для аналізу образу
автора:
– Від чийого імені йдеться розповідь?
– Як автор ставиться до…?
– Що в тексті допомагає це побачити (зрозуміти)?
– Чи схвалює автор вчинок героя?
5. Запитання, спрямоване на осмислення художньої форми на рівні композиції.
Орієнтовні запитання для аналізу
композиції:
– Про які події розповідається в творі. Складіть план
подій твору.
– На скільки частин можна розподілити твір і чому?
– Що ми дізнаємося про героя (героїв) на початку
твору?
– Яка подія стала поштовхом для інших подій?
– Без якої події неможливими були б подальші події?
– Чи є в творі боротьба?
– Як автор допомагає зрозуміти думку (настрій) героя?
– Яку подію твору ви вважаєте напруженішою?
– Для чого автор описує природу, інтер’єр, думки й
почуття персонажа?
– Чому автор описує (не описує) зовнішність
персонажа?
– Про які риси характеру героя говорить його
зовнішність?
– Яка роль конкретного епізоду в творі?
– Де відбуваються події в епізоді (творі)? Яку роль
відіграє опис місця подій? Чому саме це місце образ автор?
– Скільки часу займає дія?
– Як пов’язані між собою початок і фінал твору?
– Чому саме так закінчується твір?
6. Одне запитання, спрямоване на осмислення художньої ідеї твору.
Орієнтовні запитання для
виявлення розуміння головної думки твору:
– Чому ж у Вітька Новий рік був
радісним? (За оповіданням В.Сухомлинського «»Ялинка для горобчиків»).
– Чому Юрась попросив у бабусі лопату, щоб копати землю? (За оповіданням В.
Сухомлинського «Чорні руки»).
– Чому Сергійкові було соромно дивитися в очі вчительки? (За оповіданням В.
Сухомлинського «Чому Сергійкові було соромно»).
Єдиної анкети не існує! Зміст анкети залежить від мети, жанру твору,
художніх особливостей твору та ін.
Головне в анкеті: у порядку запитань завжди має бути логіка:
від емоцій до концепції твору!
Методичні нагадування для
визначення
рівня сприйняття художнього
твору:
1. Розуміти, що саме підлягатиме
моніторингу: мета? навіщо? комплексний?
2. Знати, на якому літературному
матеріалі можна проводити контроль: який текст використовуватиму?
3. Пам’ятати, що для того, щоб сформувати вміння, кожній дитині потрібна
своя кількість вправлянь (за І.Я. Лернером). Потрібне тренування!
4. Не забувати про принципи доступності
та розвивального навчання. Відчувати міру!
5. Продумати порядок запитань і зміст
запитань, їхнє мовленнєве оформлення.
6. Використовувати систему запитань і
завдань (чергувати запитання та завдання закритого характеру й відкритого).
7. Відповідально дібрати відповіді на тестові запитання.
Навчальний
(розвивальний) контроль
Текст
1:
Важко бути людиною
Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в
далекий похід. Шлях додому пролягав через невелике селище, що лежало у долині
за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до селища.
Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг
маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед
двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися
сили. Відійшли на кілометр від селища, Марійка тут і згадала:
— А ми ж не подякували жінці за воду.
Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.
— Що ж... — каже Роман, — це не велика біда. Жінка вже
й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?
— Варто, — наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не
соромно перед собою, Романе?
Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.
— Ви як хочете, — каже Марійка, — а я повернуся й
подякую...
— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це зробити? — питає
Роман. — Адже ми так потомилися...
— Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не
вертатися...
Вона рушила до селища. За нею пішли всі.
Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за
гуртом.
(За В. Сухомлинським)
1. Познач одну правильну відповідь.
Яке почуття викликав у тебе вчинок Романа?
А) жаль
Б) сором
В) співчуття
Г) ніякі
2. Чому автор твору в останньому реченні оповідання
вжив слово «поплівся» («Роман
постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся
за гуртом.»)?
А) Автор не хотів повторювати слова «пішли», «пішов».
Б) Автор хотів показати, що Роман з небажанням
повертався до жінки, щоб подякувати їй за воду.
В) Автор хотів показати, що Роман був дуже втомлений.
Г) Автор хотів показати, що Роман замислився над своїм
вчинком і разом із усіма дітьми вирішив подякувати жінці.
3. Чому автор твору в останньому реченні вжив слова «за гуртом», а не «за дітьми» («Роман
постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.»)?
А) Автор хотів показати, що Роман вирішив бути, як усі
діти.
Б) Автор хотів показати, що Роман, хоча і з
небажанням, але вирішив повернутися до селища, щоб подякувати жінці за воду.
В) Автор хотів, що Роман також приєднався до всіх
інших дітей, яким стало соромно.
Г) Автор не хотів повторювати слово «діти».
4. Уявіть, що могло бути на подвір’ї в жінки.
А) м’яка зелена трава
Б) квіти
В) гойдалка для дитини
Г) знаряддя для праці на городі
5. Про які риси характеру Романа говорять такі його
слова «… це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися
через таку дрібницю?»
А) байдужість і неповага до інших
Б) відсутність почуття сорому
В) упертість
Г) чесність
6. Чому всі діти прислухалися до слів Марійки й
повернулися, щоб подякувати жінці за воду?
А) Всі діти відчули почуття сорому.
Б) Всі діти поважали Марійку.
В) Всі діти слухалися Марійку, бо вона була найстаршою
за віком.
Г) Діти хотіли ще погуляти.
7. Чому автор детально розповідає про те, що діти
ходили в далекий похід, що вони були дуже втомлені й знесилені, що селище буле
невелике?
А) Автор хоче поділитися думкою, що для того, щоб
виправити якийсь недобрий учинок, іноді треба докласти багато зусиль, перемогти
втому.
Б) Автор хоче поділитися думкою, що повагу треба виявляти до всіх
людей, не зважаючи, де вони мешкають – у великих селах чи маленьких, дуже
далеких селищах.
В) Автор хоче, щоб читач пожалів дітей.
Г) Автор хоче розповісти про те, що діти були дуже
сильні й мужні.
8. Чому оповідання називається «Важко бути людиною»?
А) Тому що справжня людина повинна виявляти повагу до
всіх людей, мати мужність і силу воли виправляти свої недобрі вчинки.
Б) Тому що так сказала Марійка.
В) Тому що так сказав Роман.
Г) Тому що так сказали всі діти.
9. Як автор ставиться до всіх дітей?
______________________________________________________________
10. Як автор ставиться до Романа / до вчинка Романа?
_____________________________________________________________
Орієнтовний контрольний
експрес-зріз
1. Де знаходилося селище, через яке діти поверталися
додому?
А) недалеко від села.
Б) лежало у долині за кілька кілометрів до села.
В) біля лісу.
Г) лежало в долині біля великого села
2. Які слова
використовує автор для характеристики дітей, щоб передати, що похід був для них
важкий
А) Діти були (які?) знесилені, сумні.
Б) Діти були (які?) втомлені, знесилені.
В) Діти були (які?) втомлені, але веселі.
Г) Діти були (які?) втомлені, засмучені
3. На яку відстань
відійшли діти від селища, коли напилися води й відпочили?
А) на півкілометра
Б) на кілометр
В) на два кілометри
Г) дуже далеко
4. Як назвав Роман
те, що діти забули подякувати жінці за воду?
А) «дрібниця»
Б) «пусте»
В) «абищо»
Г) «дрібничка»
5. На запитання
Марійки «Хіба тобі самому не соромно перед
собою, Романе?» хлопець усміхнувся. Якою бути в нього посмішка? Познач
потрібний прикметник.
А) щира
Б) невпевнена
В) нахабна
Г) ніяка
6. Віднови послідовність подій в оповіданні.
○ Розмова Романа з Марійкою.
○ Діти відпочили біля будинку та траві й пішли далі.
○ Діти повертаються до селища, щоб подякувати жінці за
воду.
○ Марійка згадує, що діти не подякували жінці.
○ Жінка пригостила дітей водою.
○ Роман повертається разом із гуртом.
○ Втомлені діти повертаються після походу.
7. Познач прислів’я,
які відповідають змісту оповідання.
○ Ноги годують швидкого коня,
А людину насичують добрі слова.
○ На обличчі твоєму совість і чесність,
А у вчинках твоїх людяність.
○ Гуртом
і каша краще їсться.
○ Від
теплого слова і лід розмерзає.
Текст 2:
Як Метелик напився березового
соку
Ще в затінку під деревами
лежав сніг, а маленький Метелик, якого збудило весняне сонечко, вилетів зі
своєї хатки. Летить він і відчуває: голова поморочиться від слабості. «Ось, –
думає Метелик, – знайду пахучу квітку й нап’юся солодкого соку. Зараз голова й
перестане паморочитись».
Але квітів ще немає. Один
тільки голубенький пролісок виглядає з землі. Зрадів Метелик. Сів на голубеньку
квіточку, а на ній солодкого соку немає. Холодна вона.
Летить знову Метелик. Уже
й силоньки немає, ось-ось крильця складе й упаде на землю.
Аж чує Метелик ласкавий
голосок:
– Лети до мене. Це я,
Береза білокора. Дам тобі крапельку соку.
Прилетів Метелик до
Берези. Дивиться – з тріщинки витекла крапля соку. Напився Метелик. Весело
махнув крильцями.
– Дякую, – каже Метелик,
– ти врятувала мене від голоду.
В. Сухомлинський
1. Познач одну правильну
відповідь.
Від чого прокинувся Метелик?
А) Його збудило весняне сонечко.
Б) Його збула пісня жайворонка.
В) Його збудила бджілка.
Г) Він замерз.
2. Яку квітку побачив Метелик?
А) кульбабку
Б) пролісок
В) конвалію
Г) тюльпан
3. Чому Метелик не напився соку на
квіточці?
А) Тому що на квіточці, на яку сів
Метелик, не було соку.
Б) Тому що сік на квіточці випив інший
Метелик.
В) На цій квітці не буває соку, бо
навколо ще холодно.
Г) Тому що сік був не смачний.
4. Яке речення використовує автор у
тексті, щоб показати, як Метелик страждав від голоду?
А) Метелик майже не міг
летіти.
Б) Уже й силоньки немає,
ось-ось крильця складе й упаде на землю.
В) Від голоду Метелик
впав на землю.
Г) Метелик дуже хотів
їсти.
5. Як автор ставився до
Метелика? Познач необхідні слова.
А) з любов’ю
Б) з недовірою
В) ласкаво
Г) ніжно
6. Познач
слова, які можна використати для характеристики Берізки.
А) добра
Б) розумна
В) милосердна
Г) смілива
Робота з науково-пізнавальними текстами
Реалізовувати
загальнодидактичні принципи диференціації та індивідуалізації, розвивати вміння
самостійно опрацьовувати незнайомі тексти, що містять нову для учнів
інформацію, на уроках літературного читання можливо через використання
адаптованих для молодших школярів науково-пізнавальних статей. Навчальна діяльність
на їх основі може бути окремим етапом уроку, проводитися фронтально, у формі
парної роботи.
Можливі завдання на
матеріалі науково-пізнавальних текстів:
1. Самостійно
прочитати текст мовчки (пошепки), олівцем підкреслити незнайому раніше інформацію.
2. Знайти в тексті
відповіді на запропоновані запитання.
3. Серед запитань,
складених за змістом тексту, знайти запитання, на які немає відповіді в тексті.
4. Розташувати
запитання, складені за змістом тексту, відповідно до послідовності викладення
інформації в тексті.
5. Додати в
запитання, що складені за змістом тексту, необхідні слова.
6. Скласти запитання
за текстом і запропонувати однокласникам відповісти на них.
7. Відповісти на
тестові запитання за змістом тексту.
Приклади запитань і завдань:
Текст
3
Виникнення світової та української мультиплікації
Історію
мультиплікаційного кіно було започатковано у Франції. У 1877 році інженер Еміль
Рейно продемонстрував пристрій для показу графічної стрічки – праксиноскоп.
Перші мультфільми,
що створив Рено, були мальованими. Їх розфарбовували від руки. В окремих
мультфільмах поруч із малюнками використовувавалися й фотографії.
У подальшому люди
навчилися створювати мультфільми в різних техніках і жанрах.
В Україні перші мультфільми з’явилися завдяки праці художника-режисера
В’ячеслава Левандовського. У 1927 році на Одеській кіностудії він створив
перший український мультиплікаційний мультфільм «Казка про солом’яного бичка».
Для цього мультфільму майстер зробив усе своїми руками – склав сценарій,
намалював ескізи персонажів і тисячі малюнків, які сам знімав на кінострічку.
Левандовський працював із ранку до вечора, а іноді й цілу ніч. Для
10-хвилинного мультфільму він підготував п’ятнадцять тисяч кадрів.
На жаль, мультфільм «Казка про солом’яного бичка» не зберігся. Про те, яким
він був, допомагають дізнатися статті про мультфільм, у яких наводилися
фотографії кадрів із нього, та спогади тих людей, які бачили мультфільм.
Запитання та завдання:
1. «Так» чи «Ні» – погодься
або ні з твердженням.
Перші мультфільми з’явилися у Франції.
А) так Б) ні
2. «Так» чи «Ні» – погодься
або ні з твердженням.
Перший у світі пристрій для показу графічної стрічки створив французький
інженер Еміль Рено.
А) так Б) ні
3. Познач одну
правильну відповідь.
Перший пристрій для
демонстрації графічної стрічки називався…
А) калейдоскоп
Б) праксиноскоп
В) мікроскоп
Г) перископ
4. «Так» чи «Ні» – погодься
або ні з твердженням.
Перші мультфільми,
що створив Рено, були мальованими.
А) так Б) ні
5. «Так» чи «Ні» – погодься
або ні з твердженням.
В Україні перші мультфільми з’явилися завдяки праці художника-режисера
В’ячеслава Левандовського.
А) так Б) ні
6. Познач одну
правильну відповідь.
В’ячеслав Левандовський працював на…
А) Харківській кіностудії
Б) Одеській кіностудії
В) студії «Київнаукфільм»
Г) Львівській кіностудії
7. Познач одну
правильну відповідь.
Перший український мультиплікаційний мультфільм
називався…
А) «Рукавичка»
Б) «Казка про котика та півника»
В) «Казка про солом’яного бичка»
Г) «Івасик-Телесик»
8. «Так» чи «Ні» – погодься
або ні з твердженням.
Мультфільм «Казка про солом’яного бичка» тривав
А) 5 хвилин
Б) 10 хвилин
В) 15 хвилин
Г) 20 хвилин
Текст 4:
Майстер анімації Давид Черкаський
Мультиплікаційні серіали «Пригоди капітана
Врунгеля», «Лікар Айболить», «Острів скарбів»
знають і люблять не тільки сучасні дівчатка та хлопчики, а й їх батьки,
тому що ці мультфільми не зникають з екранів телевізорів уже багато десятків
років.
Режисером цих мультфільмів є відомий майстер
вітчизняної анімації Давид Черкаський.
Хлопчиною він жив у Києві разом зі своїми
батьками. Братів і сестричок у нього не було. У 4 роки тато вперше повів його в
кінотеатр. Кінотеатр був зовсім маленький – на 30 місць. У ньому демонстрували
мультфільми. Маленький Давид був дуже вражений і вирішив створювати
мультфільми, коли виросте.
Коли Давиду було 9 років, почалася Друга світова
війна. Батько пішов на фронт. Давид разом із мамою поїхали в евакуацію...
Багато років пройшло, перш ніж Давид Черкаський
здійснив свою мрію. Свій перший мультфільм він створив майже через
п’ятдесят років.
Запиання та завдання:
1. Позначте всі назви мультфільмів, режисером яких є Давид Черкаський.
А) «Лікар Айболить»
Б) «Пригоди капітана Врунгеля»
В) «Пригоди Цибуліно»
Г) «Острів скарбів»
2. Позначте одну правильну
відповідь.
Давид
Черкаський уперше відвідав кінотеатр, коли йому було
А) два роки
Б) чотири роки
В) шість років
Г) вісім років
3. Позначте одну правильну відповідь.
Скільки місць
було в кінотеатрі, у який батько вперше відвів маленького Давида?
А) десять
Б) двадцять
В) тридцять
Г) сорок
Текст 5:
Кінорежисер і художник-мультиплікатор Володимир
Дахно
Володимир Дахно – видатний діяч мистецтв України. Спочатку він працював на
мультиплікаційній студії «Київнаукфільм» як художник-мультиплікатор, а потім як
режисер.
Володимир Дахно створив серію мультиплікаційних фільмів «Козаки», які
цікаві дітям не тільки нашої країни, а також Європи. Серію знято на українській
студії «Київнаукфільм». Усього створено дев’ять мультфільмів.
Герої мультсеріалу «Козаки» – три запорізькі козаки, яких Дахно намалював
схожими на трьох мушкетерів. Козак Тур – здоровань і силач. Грай – худий, високий
і розумний. Козак Око – маленький і
спритний.
У мультфільмах
козаки не розмовляють, а спілкуються за допомогою жестів і вигуків. Вони
сміливі, кмітливі, добрі, надійні. Герої потрапляють у різні пригоди, мандрують
різними країнами й епохами. Зустрічаються навіть з інопланетянами.
Мультсеріал нагороджений медалями та преміями на різних кінофестивалях.
Завдання:
1. Позначте
запитання, на які немає відповідей у тексті «Кінорежисер і художник-мультиплікатор Володимир
Дахно».
○
Де народився Володимир
Дахно?
○
Які мультфільми створив
Володимир Дахно?
○
Скільки існує серій
мультфільмів про пригоди козаків?
○
На яких літературних
персонажів схожі образи козаків?
○
Як звуть маленького та
спритного козака?
○
Яким є козак Котигорошко?
○
За допомогою чого спілкуються козаки в мультфільмах?
○
Які козаки за характером?
○
На яких транспортних засобах мандрували козаки?
Текст 6:
Аніматор,
режисер і сценарист Ніна Василенко
Режисер Ніна Василенко також працювала на студії «Укрнаукфільм».
Її приваблювали народні пісні, билини, думи, легенди. У 1965 році вона
створила мультфільм «Кирило Кожум’яка».
Кадри мультфільму нагадують стародавні малюнки. Вони захоплюють і ніби
переносять глядача в далеке минуле. Чудові яскраві кольори передають настрій
головного героя та інших персонажів мультфільму. Завдяки незвичайним малюнкам і
ритму образної оповіді від мультфільму віє подихом стародавнього Києва. Дивишся
мультфільм – і ніби мандруєш берегом Дніпра, Києвом. Бачиш, як працювали й
відпочивали давні кияни, що їх хвилювало, чого вони боялися, від чого раділи.
Після мультфільму «Микита Кожум’яка» Ніна Василенко створила ще декілька
мультфільмів історичної тематики – мультфільми «Маруся Богуславка», «Пригоди
козака Енея», «Хлопчик з вуздечкою».
Завдання:
Відновіть
послідовність запитань відповідно до подання інформації в тексті «Аніматор, режисер і
сценарист Ніна Василенко» (яке запитання має бути першим, яке – другим і
т.д.?):
○ Завдяки чому в мультфільмі «Кирило
Кожум’яка» передано настрій головного героя та інших персонажів мультфільму?
○ Які ще мультфільми створила Ніна
Василенко?
○ На якій студії працювала Ніна
Василенко?
○ Яке враження на глядача здійснюють
незвичайні малюнки й ритм образної оповіді?
○ Який мультфільм створила Ніна
Василенко в 1965 році?
Текст 7:
Якою
буває реклама?
Дуже часто телевізійні передачі, випуски новин,
художні й мультиплікаційні фільми перериваються рекламою продуктів харчування,
пральних порошків, зубних паст, жувальних гумок, ліків, фарб, телефонів, концертів, мультфільмів та
ін. Багато з цих товарів, особливо продуктів харчування, якщо їх постійно
вживати в їжу, може погіршити стан здоров’я людини.
Але чомусь ми все одно хочемо купити й скуштувати
те, що побачили по телевізору, адже в рекламі показали, що ці цукерки, печиво
або чіпси надзвичайно смачні, від них стає гарним настрій, усі веселяться та
радіють життю.
Чому ми довіряємо рекламі? Для чого її створюють?
Рекламу створюють для того, щоб викликати в людей
бажання купити якийсь товар, піти до
кінотеатру й переглянути новий мультик тощо. А ще за допомогою реклами
підтримують гарні емоції в дорослих і дітей, які купили рекламований товар. Іноді
в рекламі поширюють гарну інформацію про виробника товару або підприємство.
Отже, реклама може бути різною.
В інформативній рекламі інформують про появу
нового товару. З інформативної реклами ми дізнаємося про те, що в неділю вранці
по телевізору покажуть якийсь мультик. В інформативній рекламі нас повідомлять
про те, що в кінотеатрах будуть демонструвати новий фільм, а в цирку почнеться
нова програма.
Буває ще реклама-переконання. У ній виробник
товару намагається переконати людей у тому, що його товар найкращий. І тому
треба купувати сік, печиво або телефони тільки його марки.
У рекламі-нагадуванні нагадується про вже добре
відомі на ринку товари, щоб дорослі й діти не забували, наприклад, про
популярний напій або сік.
Завдання:
1. У якій послідовності подається інформація в
тексті? За допомогою чисел познач
порядок розташування запитань відповідно до інформації в тексті.
▢ Для
чого потрібна реклама-переконання?
▢ Для
чого створюють інформативну рекламу?
▢ Чому
переривають демонстрацію телевізійних передач, художніх фільмів,
мультфільмів і новин?
▢ Для
чого створюють рекламу-нагадування?
2. Познач одну правильну відповідь.
У якому значенні вживається в тексті слово
«марка»?
▢ Знак
оплати поштових витрат для пересилання поштових листів у вигляді маленького чотирикутного папірця з позначеною на ньому ціною та
певним зображенням.
▢ Сорт
товару.
3. Познач одну правильну відповідь.
Основна думка тексту «Якою буває реклама?»:
▢ Ознайомити
читача з тим, якою буває реклама.
▢ Розповісти
про те, що в рекламі виробник товару намагається переконати людей у тому, що
його товар найкращий.
▢ Розповісти
про небезпечні для здоров’я продукти харчування.
▢ Нагадати про те, що в кінотеатрах
скоро почнуть демонструвати новий мультфільм
4. Вислови свою думку.
Чи
завжди можна довіряти рекламі?
Текст 8:
Як
виникла реклама?
Реклами з’явилася дуже давно. У стародавніх
містах були люди, які повсякденно інформували мешканців про театральні та
циркові вистави, лицарські турніри, початок ярмарку, прибуття в місто гостей з
інших країн, ушанування сміливих полководців, роздачу їжі тощо. Таких людей називали глашатаями.
Глашатаї голосно вигукували оголошення, ходячи вулицями міста. Вони закликали
купувати ті чи інші товари, користуватися певними послугами. У деяких містах
для глашатаїв відводилися спеціальні місця – на площах, міських ринках.
У стародавніх містах жило багато ремісників –
людей, які виробляли різні товари. Так, наприклад, на ринках стародавнього
Києва були дуже популярними вироби гончарів – горщики, миски, глечики. Кожен
гончар, дбаючи про свою продукцію, ставив на своїх товарах спеціальне клеймо
(сьогодні ми назвали це фірмовим знаком або торговою маркою). Крім того, над дверима майстерень ремісників,
у яких виготовляли взуття, шили одяг, пекли хліб або робили діжки, були
спеціальні металеві вивіски у формі чобіт, хліба, ножиць, підкови, діжки та ін.
Після винаходу друкарського станка з’явилися
перші друкарські рекламні оголошення. Тоді популярним був такий вид рекламних
оголошень, як летючі листки. Це був аркуш паперу розміром 15х23 см. Перший
рядок тексту був надрукований великим шрифтом. Таким чином, він заміняв
заголовок. Інколи до тексту додавали ілюстрацію, обводили рамкою.
1. Познач одну правильну відповідь.
Хто такий глашатай?
▢ Людина,
яка в давнину повсякденно інформувала мешканців про якісь події або закликала
купувати товар, голосно вигукуючи оголошення.
▢ Людина,
яка мандрувала різними містами та продавала свій товар.
2. Познач запитання, на яке немає відповіді в тексті «Як виникла реклама?».
▢ Що
робили глашатаї?
▢ Які
товари були популярними на ринках стародавнього Києва?
▢ Що
ставили гончарі на своїх товарах?
▢ Які
вивіски були над дверима майстерень ремісників?
▢ У
кого ремісники питали дозвіл, щоб розмістити рекламну вивіску?
▢ Що
таке «летючий листок»?
3. Познач одну правильну відповідь.
Основна думка тексту «Як виникла реклама?»:
▢ Розповісти
читачу про те, хто такі глашатаї.
▢ Розповісти
читачу про те, що над дверима майстерень ремісників були різні вивіски.
▢ Розповісти
читачу про виникнення реклами в стародавні часи.
▢ Розповісти
читачу про виникнення «летючих листків».
4. Вислови свою думку.
Навіщо ремісники над дверми своїх майстерень прикріпляли вивіски у вигляді
своїх товарів?
[1] Автор
методичних матеріалів: Коченгіна М.В., зав. секції розвивального навчання
кафедри методики дошкільної та початкової освіти Харківської академії
неперервної освіти, канд. пед. наук.
Комментариев нет :
Отправить комментарий