Орієнтовний
алгоритм уроку розвитку зв’язного мовлення
в 4 класі за
темою:
«Навчання
побудови усних і письмових висловлювань
з елементами
оцінних суджень щодо персонажів, фактів і подій, про які йдеться в прочитаному
або прослуханому тексті»
Мета: 1. Формувати в учнів уміння висловлювати усно та письмово власні думки про
персонажі, факти та події.
2.
Розвивати всі види мовленнєвої діяльності, уміння відновлювати деформовані
тексти.
3.
Виховувати в учнів інтерес один до одного, доброту, дружні взаємини; сприяти
екологічному вихованню.
Обладнання: конверт, у якому знаходиться лист від дівчинки
Оленки; індивідуальні дидактичні
матеріали – текстовий матеріал для організації колективної та парної роботи;
демонстративний матеріал (картки із правильним написанням сполучників та
сполучних слів).
Хід уроку
І. Організаційний момент: учні займають місця за партами, вітаються з
учителем, перевіряють наявність індивідуальних дидактичних матеріалів.
ІІ. Формування позитивної мотивації, визначення теми уроку.
2.1. Формування позитивної
мотивації.
·
розповідь учителя:
Учитель. Діти, колись я
працювала вчителькою. Мешкаю неподалік від вашого ліцею. У
моєму будинку живуть декілька дітей. Одна дівчинка на ім’я Іринка звернулася
вчора до мене за порадою. Ми з нею довго спілкувалися з одного, дуже важливого
(але поки що не скажу, з якого саме) питання. Але так і не змогли
домовитися. Іринка сказала, що напише
листа, і попросила, щоб я звернулася по допомогу до учнів одного з класів
вашого ліцею. І коли сьогодні вранці я спускалася сходами, Іринка дала мені ось
цей конверт. Зараз подивимося, що в ньому. (Учитель демонструє учням конверт.)
Чи хочете дізнатися, що в цьому конверті? Давайте його відкриємо. (Учитель
відкриває конверт і дістає з нього листа.) Ось бачите – лист. Давайте його
прочитаємо.
·
читання листа:
Учитель починає читати:
Здрастуйте, дівчатка та хлопці!
Мене звуть Іринка. Мені сім
років. У мене є подруга Оленка. Нещодавно вона разом з батьками їздила до лісу
і привезла звідти маленьке зайченя.
Того ж вечора Оленка вийшла з
ним погуляти на вулицю. Зайчисько вирвалося у неї та й вскочило в калюжу,
забруднилося. Маринка не захотіла його нести додому. Залишила на вулиці.
І цього зайченя взяла додому я.
Я не знаю, чи добре вчинила, що
принесла його додому. Може, треба було зайченя повернути до лісу?А, може, нехай
взимку живе у мене, а весною я його поверну до лісу? А може, краще віднести до
зоопарку?
Порадьте, будь ласка, що мені
робити із зайченям далі.
Заздалегідь дякую за поради.
До побачення
Іринка
.
Учитель. Ну що? Допоможемо? (Учні погоджуються.)
2.2. Визначення
теми уроку.
Учитель. Отже, наприкінці уроку кожен з вас напише невеликий лист, у якому
поділиться власними думками про вчинок Іринки, надасть свої поради. Але
спочатку треба поправлятися в усному та письмовому висловлюванні своїх думок –
ми ж будемо писати листи учениці другого (або першого класу), треба ж написати
грамотно!
ІІІ. Формування опорних базових умінь.
3.1. Формування
позитивної мотивації навчальної діяльності (продовження). Активізація та
актуалізація умінь висловлювати точку зору в усному мовленні, уживати сполучники та сполучні слова причини (тому що, бо, оскільки), вставні слова («Я
думаю», «Я вважаю», «На мій погляд», «На мою думку», «Мені здається»).
·
висловлення думок учнями в усному
мовленні;
Учитель. Висловіть, будь ласка, свої думки щодо ситуації, про яку розповідає Оленка.
Раджу скористуйтеся початками речень, які записано на дошці (учитель голосно,
не поспішаючи, читає початки речень; потім ще читає разом із дітьми):
Я думаю, що…
Я вважаю, що…
Мені здається, що…
На мою думку,…
На мій погляд,…
Учні висловлюють свої думки.
3.2. Активізація
мовленнєвої діяльності (слухання, читання), мовленнєві спостереження (насичення
довгочасної пам’яті учнів необхідними синтаксичними конструкціями).
·
слухання та читання тексту:
Учитель. Зараз ми прочитаємо текст. Треба буде знайти в ньому абзац, у якому
розповідається про випадок із життя, а потім – абзац, у якому висловлюється
оцінне судження.
Добрий вчинок
Андрійко та
Юрко пішли в ліс. На узліссі в дуплі старого дерева вони помітили гніздо. У
гнізді сиділо совеня з ушкодженим крилом і пищало. Хлопчики взяли совеня й
принесли додому.
Діти
перев’язали совеняті крило та посадили його у клітку. Клітку поставили на
балконі. Уночі прилетіла сова й сіла на даху їхнього будинку. Вона тужливо
кричала. Совеня відповідало їй. Цілий місяць прилітала сова.
Через місяць
крило у совеняти загоїлося, і хлопці
віднесли його до лісу.
Я думаю, що
хлоп’ята вчинили правильно, тому що без їхньої допомоги маленьке совеня могло б
загинути.
Зі мною також
був схожий випадок. Одного разу біля під’їзду я знайшла маленьке кошеня. У
нього було пошкоджене вушко. Я взяла кошеня додому, нагодувала, змастила вушко йодом. Через тиждень вушко загоїлося.
Кошенятко так і залишилося жити у мене. Назвала я його Димок, тому що він був увесь сіренький.
·
після
сприйняття тексту, учні виконують завдання (знаходять потрібні абзаци):
Учитель. Знайдіть у тексті абзац, у якому висловлено думку щодо ситуації, про яку
йдеться в основній частині тексту. Прочитайте. (Учитель читає разом з дітьми. В
учнів у руках олівці; після того, як абзац прочитано, учитель звертає увагу
дітей на пунктуаційні знаки в реченнях, учні обводять слова й сполучення слів,
перед якими стоїть кома.)
3.3. Мовленнєві
спостереження (читання-говоріння, насичення довгочасної пам’яті учнів
необхідними синтаксичними конструкціями).
·
слухання-читання тексту:
Учитель. Знайдіть серед своїх карточок карточку, на якій надруковано текст, що
починається словами: «Весною Василько спіймав шпачка…» (Учні знаходять.) Треба
буде дібрати до нього заголовок.
Весною Василько спіймав шпачка. Хлопчик узяв пташеня додому, бо воно було
мале і могло загинути. Минув тиждень. Шпачок навчився літати і звик до
хлопчика.
Коли Василько брав лопату, птах радісно кричав. Шпак наче знав, що зараз
вони підуть під паркан копати хробаків. Через кілька днів Василько випустив
шпака в садку.
І птах залишився там жити. Тільки восени він разом з усіма полетів у теплі
краї. А весною знову повернувся до свого друга.
Учитель. Придумайте заголовок, висловіть свої думки про вчинок Василька. Уживайте
слова тому, бо, оскільки, «На мою думку»…
·
учні добирають заголовок, висловлюють
оцінні судження.
3.4. Відновлення деформованого тексту (фронтальна й індивідуальна робота).
·
інструктаж:
Учитель. Знайдіть картку з № 3 – «Чудесні пташки». Послухайте, як я читатиму цей
текст (учитель буде читати «скоромовкою», тому що в тексті відсутні
пунктуаційні знаки).
Чудесні пташки
Петрик жив зі своїми батьками на околиці села якраз навпроти їхнього
будинку стояла невеличка хатиночка у тій
хатиночці жила старенька бабуся біля її хати росли дві яблуні.
Яблуні щовесни рясно цвіли ніжним цвітом, та яблук на них родило мало, бо
листя об’їдала гусінь а старенька бабуся не мала сил пооббирати кубельця.
Петрик зробив шпаківню і повісив на каштані настала весна прилетіли шпаки і
оселилися у Петриковій шпаківні.
Зацвіли садки дуже рясно цвіли яблуні і біля бабусиної хатинки шпаки
поклювали на них всі кубельця гусені.
А восени на бабусиних яблунях вродило багато яблук.
Петрик – молодець він – добрий хлопчик, який з повагою ставиться до старих
людей і дбає про природу (за Остапом Вишнею).
·
учні слухають, як учитель
невиразно, поспішаючи читає текст. Після обговорення причин такого читання відновлюють
пунктуаційні знаки.
3.5.
Відновлення деформованого тексту.
·
інструктаж учителя
Учитель. У вас на партах лежать прозорі файли. У цих файлах – окремі невеличкі
картки, на яких надруковано частини тексту, який називається «Врятував сонечко».
Дістаньте, будь ласка, ці картки.(Учитель, у випадку необхідності, може
прочитати вголос частини тексту.) Завдання таке – працюючи в парах, треба
відновити послідовність частин тексту, і тоді вийде зв’язна розповідь.
Врятував сонечко
|
Було літо.
Цілий день пекло
сонце. Потім насунули чорні
хмари, і пішов
дощ.
|
Під
високим гіллястим деревом
сидів хлопчик Василько. Його захищало
від зливи гілля. Під
деревом було сухо. А
поруч текли струмки. Один струмок
заповнив маленьку заглибину,
і утворилось озерце. На
середині цього озерця
був маленький острівець. Вода все прибувала. Ось-ось затопить
острівець.
|
Раптом Василько побачив
на острівці маленьке
червоне сонечко. Воно бігало
від одного краю
острівця до другого.
|
Острівець ставав
усе меншим. Сонечко сиділо
непорушно.
|
Хлопчик побіг під
дощ і врятував
сонечко.
|
Було
літо. Цілий день пекло
сонце. Потім насунули чорні
хмари, і пішов
дощ.
|
Під високим гіллястим
деревом сидів хлопчик
Василько. Його захищало від
зливи гілля. Під деревом
було сухо. А поруч
текли струмки. Один струмок
заповнив маленьку заглибину,
і утворилось озерце. На
середині цього озерця
був маленький острівець. Вода все прибувалaaа.
Ось-ось затопить острівець.
|
·
виконання завдання (робота в
парах);
·
перевірка виконання завдання.
IV. Самостійна побудова висловлювань.
4.1.
Актуалізація опорних знань: пригадування правил оформлення звертань на письмі:
·
пояснення вчителя, демонстрація
вчителем мовленнєвих зразков:
Учитель. Ми підготувалися до написання листів. І тепер кожен з вас може побудувати
своє невеличке висловлювання. Оскільки ми будемо писати листи, то на початку
листа треба до Оленки звернутися. Давайте пригадаємо, коли ми до когось
звертаємось на письмі, якими пунктуаційними знаками виокремлюється звертання
(о.в. – Комами, знаком оклику.)
Учитель пише на дошці:
Добридень, Іриннко!
Пише тобі…
Учитель. Далі можна написати таке (і вчитель демонструє можливі варіанти листів):
4.2. Самостійна
побудова висловлювань учнями. (учитель надає індивідуальну допомогу).
V. Підсумок
уроку. Читання деяких письмових робіт.
