Вірші для дітей про іграшки: для дівчаток - віршики про ляльку і пухнастого ведмедика, для хлопчиків - вірші про коника і машинку, про маленького нового автобуса. Кожен знайде собі тут віршик до вподоби. Вірші про іграшки для всіх!
Грицько Бойко
Ведмедики
Ведмежаток я взяла,
Посадила до стола,
Стала медом частувати:
— Пригощайтесь, ведмедята!
А ведмедики сидять
І нічого не їдять:
Скуштувать медку охота
— Та відкрить не можуть рота.
Андрій Малишко
Посадила до стола,
Стала медом частувати:
— Пригощайтесь, ведмедята!
А ведмедики сидять
І нічого не їдять:
Скуштувать медку охота
— Та відкрить не можуть рота.
Андрій Малишко
Кораблик
Наш струмок біжить в долині,
Стугну- річку знаєш ти?
У Дніпро із нею плине,
Де лежить село Плюти.
А з Дніпром у Чорне море
Шлях- дорога немала,
Під високі сніжні гори,
До грузинського села.
Гей, кораблику школярський,
Швидше, дужче пропливай,
У кубанський, чи аджарський,
Чи в грузинський тенлий край.
То- то буде там розмови,
Як побачать ув імлі
Наш кораблик паперовий
З української землі!
Грицько Бойко
Стугну-
У Дніпро із нею плине,
Де лежить село Плюти.
А з Дніпром у Чорне море
Шлях-
Під високі сніжні гори,
До грузинського села.
Гей, кораблику школярський,
Швидше, дужче пропливай,
У кубанський, чи аджарський,
Чи в грузинський тенлий край.
То-
Як побачать ув імлі
Наш кораблик паперовий
З української землі!
Грицько Бойко
Лікар
Лялька Алла
Хвора стала —
Другий день уже лежить;
Лялька Алла
З ліжка впала,
В неї ніженька болить.
Я ж казала,
Я ж благала:
Ти сиди і не крутись.
От і впала
Лялька Алла —
Впала так, як я колись.
З ніг я збилась,
Я втомилась —
Треба ж ляльку лікувать.
Ліки маю,
Та не знаю,
Де термометра дістать.
Грицько Бойко
Хвора стала —
Другий день уже лежить;
Лялька Алла
З ліжка впала,
В неї ніженька болить.
Я ж казала,
Я ж благала:
Ти сиди і не крутись.
От і впала
Лялька Алла —
Впала так, як я колись.
З ніг я збилась,
Я втомилась —
Треба ж ляльку лікувать.
Ліки маю,
Та не знаю,
Де термометра дістать.
Грицько Бойко
Люда милитись не хоче
Я купатись в ванні буду,
Покупаю й ляльку Люду.
В неї пальчики зелені,
В неї носик у варенні.
Люда милитись не хоче,
Плаче: «Мило зайде в очі!»
Людо, Людочко, сідай,
Тільки очі затуляй!
Грицько Бойко
Покупаю й ляльку Люду.
В неї пальчики зелені,
В неї носик у варенні.
Люда милитись не хоче,
Плаче: «Мило зайде в очі!»
Людо, Людочко, сідай,
Тільки очі затуляй!
Грицько Бойко
Лялька
Хто не зна моєї ляльки?
В мене лялька, мов жива:
Як візьму її на руки —
Оченята відкрива.
Хоч у неї сліз немає,
Плаче донечка моя:
«Мамо, мамо»,— вимовляє,
Ну, а мама в неї — я.
Я нове їй плаття зшила,
Квіти вишила на нім,—
Бо не можна ж до бабусі
Йти у гості у старім!
В мене лялька, мов жива:
Як візьму її на руки —
Оченята відкрива.
Хоч у неї сліз немає,
Плаче донечка моя:
«Мамо, мамо»,— вимовляє,
Ну, а мама в неї — я.
Я нове їй плаття зшила,
Квіти вишила на нім,—
Бо не можна ж до бабусі
Йти у гості у старім!
асиль Струтинський
Мій автобус
Малесенький автобус
Увесь об'їздив глобус,
Побачив сто країв,
Додому захотів.
Стомився він страшенно
І спить в моїй кишені.
Марія Познанська
Увесь об'їздив глобус,
Побачив сто країв,
Додому захотів.
Стомився він страшенно
І спить в моїй кишені.
Марія Познанська
Моя ляля
Є ляля у мене,
Похожа на мене,
Ну, просто як менша сестричка моя:
В обох нас косички,
В обох круглі личка,
І навіть всміхається ляля, як я.
Однакові очі і в неї, і в мене;
Однакові плаття: зелене й зелене.
І в неї косинка, і в мене косинка,
І навіть зовуть нас:
Маринка й Маринка.
Дмитро Чередниченко
Похожа на мене,
Ну, просто як менша сестричка моя:
В обох нас косички,
В обох круглі личка,
І навіть всміхається ляля, як я.
Однакові очі і в неї, і в мене;
Однакові плаття: зелене й зелене.
І в неї косинка, і в мене косинка,
І навіть зовуть нас:
Маринка й Маринка.
Дмитро Чередниченко
На добраніч
На добраніч, мої лялечки,
мої зайчики і ведмедики.
На добраніч, мої котики,
і слухняники, і вередики.
Позаплющуйте свої віченьки
та позтулюйте свої вустонька,
ніженьки простягніть, спіть...
Платон Воронько
мої зайчики і ведмедики.
На добраніч, мої котики,
і слухняники, і вередики.
Позаплющуйте свої віченьки
та позтулюйте свої вустонька,
ніженьки простягніть, спіть...
Платон Воронько
На кораблику
Всеумійко майстер Павлик
Змайстрував швидкий кораблик,
Збіг до річки він, до броду,
Та й пустив його на воду.
У кораблику спочатку
Любо плавало качатко,
Потім жабка в нього сіла,
Синя бабка прилетіла,
І метелик, склавши крила,
Притулився до вітрила.
Так пливуть вони, малі,
До зеленої землі.
І за руки золоті
Хвалять Павлика в путі.
Петренко Микола
Змайстрував швидкий кораблик,
Збіг до річки він, до броду,
Та й пустив його на воду.
У кораблику спочатку
Любо плавало качатко,
Потім жабка в нього сіла,
Синя бабка прилетіла,
І метелик, склавши крила,
Притулився до вітрила.
Так пливуть вони, малі,
До зеленої землі.
І за руки золоті
Хвалять Павлика в путі.
Петренко Микола
НОВИЙ М'ЯЧ
— Що за гамір, що за гам?
— Це м'яча купили нам!
Ми побігли на газон:
Тут нам буде стадіон!
Тут ворота, тут суддя,
Тут команди — ти і я.
Бий! Пасуй! Ура, футбол!
В третій шибці — третій гол..
Вікна — то найкраща ціль.
Збіглись люди звідусіль:
— Що за гамір, що за гам?
— Це м'яча купили нам!..
Віктор Кочевський
— Це м'яча купили нам!
Ми побігли на газон:
Тут нам буде стадіон!
Тут ворота, тут суддя,
Тут команди — ти і я.
Бий! Пасуй! Ура, футбол!
В третій шибці — третій гол..
Вікна — то найкраща ціль.
Збіглись люди звідусіль:
— Що за гамір, що за гам?
— Це м'яча купили нам!..
Віктор Кочевський
Олов'яний
соловейко
Сльози вишень каплють клейко
По корі напеченій...
Олов'яний соловейко
Спить в руці Оленчиній.
Раптом грім як загримкоче,
З виднокола — блискає...
Соловей розплющив очі
Під рясними бризками.
На подвір'ї скачуть діти,
З райдугою граються...
Хоче пташка полетіти —
Крильця не здіймаються...
І вона до вуст малечих
Підкотилась кулькою:
Від дощівочки щебече,
Лагідно побулькує.
Заливається і тьохка
Соловей із олова,—.
Жовтий сонях в небо вогке
Задирає голову.
І криві стручки гороху
Сонце коле стрілами,
І вони дзвенять потроху
Бубонцями спілими.
Вчувши вітру- танцюриста
Радісне наближення,
Стрепенуло в шумі листя
Карооке вишення.
Зав'язались зелененькі
Вузлики- гарбузики
І ростуть біля Оленки
Від тієї музики.
Олег Орач
По корі напеченій...
Олов'яний соловейко
Спить в руці Оленчиній.
Раптом грім як загримкоче,
З виднокола — блискає...
Соловей розплющив очі
Під рясними бризками.
На подвір'ї скачуть діти,
З райдугою граються...
Хоче пташка полетіти —
Крильця не здіймаються...
І вона до вуст малечих
Підкотилась кулькою:
Від дощівочки щебече,
Лагідно побулькує.
Заливається і тьохка
Соловей із олова,—.
Жовтий сонях в небо вогке
Задирає голову.
І криві стручки гороху
Сонце коле стрілами,
І вони дзвенять потроху
Бубонцями спілими.
Вчувши вітру-
Радісне наближення,
Стрепенуло в шумі листя
Карооке вишення.
Зав'язались зелененькі
Вузлики-
І ростуть біля Оленки
Від тієї музики.
Олег Орач
Олівці
Сім братів- малярів
В королівстві кольорів;
Кожен кольором керує
В кольорівстві королює.
Вадим Крищенко
В королівстві кольорів;
Кожен кольором керує
В кольорівстві королює.
Вадим Крищенко
Паперові човники
Потічком розгонистим
По блакитній хвилі
Пропливають човники,
Пропливають білі.
Відпливають човники
В озеро прозоре.
А в очах у хлопчика —
Кораблі і море.
По блакитній хвилі
Пропливають човники,
Пропливають білі.
Відпливають човники
В озеро прозоре.
А в очах у хлопчика —
Кораблі і море.
Для створення даного повідомлення були використані матеріали сайту: http://megaznaika.com.ua/virshi-igru.html
Комментариев нет :
Отправить комментарий