Автор-укладач
Сосницька Н.П.,
ст. викладач секції розвивального навчання кафедри методики дошкільної та
початкової освіти Харківської академії неперервної освіти.
План
1. Лексичні
норми мовлення.
2. Граматичні норми мовлення.
3. Орфоепічні норми мовлення.
4. Орфографічні норми мовлення.
5. Стилістичні норми мовлення. Офіційно-діловий
стиль мовлення.
1. Лексичні норми мовлення
Лексичні норми —
літературні норми слововживання.
Серед лексичних помилок
часто трапляються недолугі кальки, русизми, уживання слів у невластивому їм
значенні, особливо часто – неправильне вживання слів у переносному значенні (як
у російській мові), переплутування паронімів.
Найбільш поширені лексичні
помилки, що трапляються в мовленні вчителів
початкових класів Харківщини, та
правильні відповідники:
Неправильно
|
Правильно
|
співпадати
|
збігатися,
сходитися, зливатися, спадатися
|
співставляти
|
порівнювати,
зіставляти
|
другий
|
інший
|
вірна відповідь
|
правильна
відповідь
|
це до мене не
відноситься
|
це мене не
обходить, це мене (до мене) не стосується, моє діло сторона, мені мало діла
|
слідуючий
|
наступний (час);
такий (отакий), от (ось) такий (перед переліком або поясненням; дрýгий (на
другий день)
|
приймати участь
|
брати (взяти) участь
|
учбовий (на жаль,
є в деяких словниках, тому не можна вважати в роботах учнів за помилку)
|
навчальний
|
бігло читати
|
швидко читати
|
невпопад
|
не до ладý, не до
речі, невлад, невлучно, невчасно
|
закон відмінили
|
закон скасовано
|
два роки назад
|
два роки томý
(два роки потому =два роки після якоїсь події)
|
в кінці кінців
|
врешті (урешті), врешті-решт
(урешті-решт), зрештою, нарешті, кінець кінцем
|
мені все рівно
|
мені байдуже
|
здавати екзамени
|
складати іспити,
екзамени
|
любúй
|
будь-хто,
будь-який, який-небудь, всякий (усякий), кожний, перший-ліпший
|
на протязі
(тижня)
|
протягом,
упродовж (тижня)
|
не дивлячись (на
несприятливі умови)
|
незважаючи,
невважаючи (на несприятливі умови)
|
настоящий
(товариш)
|
справжній, щирий
(товариш)
|
не приходиться
|
не доводиться
|
підписатися на
журнал
|
передплатити
журнал (часопис)
|
приймати міри
|
вживати (уживати)
заходів
|
приймати до уваги
|
брати, взяти
(узяти) до уваги
|
приймати до
відома
|
брати, взяти
(узяти) до відома
|
прийняли
постанову
|
ухвалили,
постановили
|
падати в обморок
|
непритомніти,
зомлівати
|
нанести шкоду
|
завдати шкоди
|
лічити хворого
|
лікувати хворого
|
я рахую, що…
|
я вважаю (думаю, міркую,
гадаю) що…; на мою думку
|
у залежності від…
|
залежно від…
|
в значній мірі
|
значною мірою
|
в рівній мірі
|
однаково, так
само
|
по крайній мірі
|
принаймні,
|
по мірі того як
|
в (у) міру того
як
|
попередити
хворобу
|
запобігти
хворобі, відвернути хворобу
|
шарикова ручка
|
кулькова ручка
|
неудобно
|
незручно, не
випадає
|
похожий
|
схожий (на кого),
подібний (до кого)
|
надоїдати
|
набридати
|
обіжати
|
ображати, кривдити
|
получається
|
виходить,
вдається
|
получати
|
отримувати,
одержувати, діставати
|
суматоха
|
метушня,
гармидер, біганина
|
поскользнутися
|
послизнутися,
посковзнутися
|
круглодобово
|
цілодобово
|
натощак
|
натще, натщесерце
|
листати
|
гортати
|
визивати
|
викликати
|
(йому) везе
|
(йому) щастить,
таланить
|
виводи
|
висновки
|
підводити
підсумки
|
підбивати
підсумки
|
вмішуватися
|
втручатися
|
прививати
|
прищеплювати
|
командировка
|
відрядження
|
лишній
|
зайвий
|
толковий хлопець
|
розумний,
метикуватий хлопець
|
з нього вийде
толк
|
з нього будуть
люди
|
не буде з нього
толку
|
не буде з нього
пуття
|
без толку
|
безглуздо
|
ухожена дитина
|
доглянута дитина
|
лікарство
|
ліки
|
металічний
|
металевий
|
наоборот
|
навпаки
|
халатне
відношення
|
недбале ставлення
|
шуткувати
|
жартувати
|
пару слів
|
кілька слів
|
кидатися в вічі
|
впадати (упадати)
в око (у вічі, в очі)
|
нанести шкоди
|
завдати шкоди
|
мішати працювати
|
заважати
працювати
|
замешкався
|
забарився,
загаявся, затримався
|
жалоба
|
скарга
|
уютно
|
затишно
|
мусор
|
сміття
|
обої
|
шпалери
|
пол
|
підлога
|
потолок
|
стеля
|
форточка
|
кватирка
|
свєт
|
світло
|
включати світло
|
вмикати (умикати)
світло
|
фонар
|
ліхтар
|
тряпка
|
ганчірка
|
полотенце
|
рушник
|
рощоска
|
гребінь,
гребінець, щітка
|
гладити (білизну)
|
прасувати білизну
|
стірати
|
прати (перу,
переш, пере, перуть)
|
парикмахер
|
перукар
|
одівати
|
одягати (пальто,
сорочку, спідницю), надівати (шапку, окуляри), взувати (чоботи)
|
брюки
|
штани, але
брючний костюм
|
юбка
|
спідниця
|
рубашка
|
сорочка
|
дубльонка
|
дублянка
|
перчатки
|
рукавички
|
варежки
|
рукавиці
|
шляпа
|
капелюх (слів.),
капелюшок (слів.)
|
пуговіца
|
ґудзик
|
воротнік
|
комір
|
сапожки
|
чобітки
|
ботінки
|
черевики
|
шнурки для
ботінок
|
шнурівки для
черевиків
|
шкаф
|
шафа
|
стул
|
стілець
|
хрусталь
|
кришталь
|
столова
|
їдальня
|
приємного апетиту
|
смачного
|
уксус
|
оцет
|
бутилка
|
пляшка
|
вилка
|
виделка
|
кружка
|
чашка
|
посне масло
|
олія
|
слівочне масло
|
масло (вершкове –
зайве слово)
|
машинне масло
|
мастило
|
пирожне
|
тістечко
|
говядина
|
яловичина,
яловизна, воловина
|
спорчений
|
зіпсований
|
позвоночник
|
хребет
|
поясниця
|
крижі, поперек
|
голень
|
гомілка, голінка
|
волоси
|
волосся
|
рісніци
|
вії
|
жолудок
|
шлунок
|
почки
|
нирки
|
Пароніми – слова, близькі за звуковим складом, але
різні за значенням (однокореневі і різнокореневі).
Пароніми, які часто переплутують
мовці: військовий – воєнний , дослід – досвід, дружний – дружній, змістовий – змістовний, їда – їжа, риболовля
– рибалка, об’єм – обсяг, мова – мовлення, музичний – музикальний, лі′карський –
ліка'′рський, путати – плутати тощо.
Музичний
(відносний прикметник) – школа, інструмент, видавництво, культура, програма,
виховання;
музикальний (якісний прикметник) – слух, дитина, пальці,
вухо, мова, голос.
Військовий
(відношення до війська) – університет, школа, літак, виправка, таємниця, юрист;
воєнний
(відношення до війни) – лихоліття, альянс, дії, роки.
Змістовий (рос. смысловой) – зв’язок, навантаження,
лінія, багатство;
змістовний
(рос. содержательный) – доповідь, відповідь, монолог, концерт, відпочинок.
Їжа
– страви, продукти;
їда
– процес.
Риболовля
– процес;
рибалка
– людина.
Об’єм
– вимірюється в кубічних одиницях;
обсяг
– неможливо виміряти в кубічних одиницях.
Лíкарський
(прикметник до лікар) – порада,
таємниця;
лікáрський
(до ліки) – рослини, трави, засоби.
Запитання і
завдання для самоконтролю
1. Знайдіть набір слів, які відповідають
літературній нормі.
А брюки, сукня, носки, рубашка,
дубльонка, плащ
Б светер, пальто, шуба, чоботи, тапки
В шкарпетки, штани, черевички,
рукавички, кросівки, плаття
Г туфлі, босоніжки, ботинки, кросівки, піджак
2. Знайдіть набір слів, які відповідають літературній нормі.
А вилка,
салфетка, полотенце, каструля, чашка
Б кварта, філіжанка, стакан, дуршлаг,
тюфтелі
В таця,
тюфтельки, друшляк, кухоль, виделка
Г пательня, миска, горнятко, половник, ложка
3.
Виправте помилки.
1. Серьожа, вимий пол. 2. Дежурний відкрив
форточку. 3. На мапі України Наталя знайшла рідне селище. 4. Мама випрала брюки, а я їх погладила. 5. Я по
суботам хожу на треніровки. 6. Стоматологи – найкращі лікарства від зубної
болі. 7. У мене великий об’єм роботи на цей тиждень. 8. Ігорьок поїхав з папою
на рибалку. 9. Альона має прекрасний музичний слух. 10. Крістіна сама зав’язала
шнурки. 11. Під час їжі Кірілл любить листати книжки.
2. Граматичні норми мовлення
Граматичні норми —
літературні норми вживання граматичних форм слів, побудови словосполучень і
речень.
Граматичні
помилки, які часто трапляються в мовленні:
·
неправильний вибір відмінка в дієслівному
словосполученні;
·
неправильний вибір закінчення (-а, -у) в
родовому відмінку іменників чоловічого роду ІІ відміни;
·
заміна кличного відмінка називним;
·
неправильний вибір закінчення з ряду
синонімічних;
·
переплутування родів, чисел;
·
неправильне утворення форм прикметників вищого
та найвищого ступенів;
·
неправильне відмінювання кількісних числівників;
·
уживання закінчення -а, замість -и, в іменниках
чоловічого роду, сполучених з числівниками 2, 3, 4;
·
заміна закінчень другої дієвідміни закінченнями
першої;
·
невикористання синтетичної форми 1 особи множини
наказового способу;
·
ненормативне вживання дієприкметників
теперішнього часу.
Неправильно
|
Правильно
|
Дякую тебе
|
Дякую тобі
|
Вибачте мене
|
Вибачте мені
|
Навчати музиці,
читанню
|
Навчати музики,
читання (але ремеслу)
|
Опанувати методом
|
Опанувати метод
|
Оволодіти метод
|
Оволодіти методом
|
Повідомити
батькам
|
Повідомити
батьків
|
Завідувач
бібліотекою
|
Завідувач
бібліотеки
|
Із-за хвороби
|
Через хворобу
|
Завдячуючи курсам
|
Завдяки курсам
|
Спізнилася, так
як потрапила в пробку
|
Спізнилася, тому
що (бо) потрапила в затор
|
Проблема вибору
закінчення в іменниках чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку
Р. предмета,
варіанта, феномена, компонента, документа, суб’єкта, об’єкта, звука (мовне,
музичне), звуку (інші значення), листопада (назва місяця), листопаду (назва
явища природи), буряка (одиничне), буряку (збірне), каменя (одиничне), каменю
(збірне), терміна (слово), терміну (строк), гіпсу, піску, хисту, шуму, болю,
абзацу, ліска, саду, будинку, коридору.
Загальне правило: іменники, що називають
поняття, які підлягають лічбі, приймають закінчення -а; іменники, що називають
поняття, які неможливо порахувати, приймають закінчення -у. Але є низка
винятків: будинку, коридору, ґанку, складу (у слові три склади, на заводі п’ять
складів) тощо.
Уживання
кличного відмінка
І відміна,
тверда група: -о (мамо, Оксано,
Миколо, Петрівно).
І відміна, м’яка
та мішана групи:
а) офіційні імена; загальні назви (крім
пестливих), мають закінчення -е(-є)
(Софіє, доле, душе);
б) пестливі іменники: -ю (бабусю, матусю, доню, Галю, але
Насте, Катре, Мотре).
ІІ відміна, чол.
роду, тверда група (із суфіксами на -к, іншомовні імена на -г, -к, -х, іменники
дід, син, тато) та мішана групи (крім
на -ж): -у (батьку, Джеку, Олегу,
слухачу, діду, сину, тату).
ІІ відміна, чол.
роду, м’яка група (крім із суфіксом -ець-): -ю (Василю, Андрію, секретарю).
ІІ відміна, чол.
роду, тверда група (безсуфіксні), м’яка група (із суфіксом -ець-), мішана група
(власні імена на -ж, -ч, -ш, -дж; загальні назви на -ж, -р): -е (Степане, Петре, соколе, козаче,
маляре, школяре, женче, шевче, кравче, але бійцю,
знавцю).
ІІІ відміна: -е
(Любове, радосте).
Іменники середнього роду та множини в кличному
відмінку мають закінчення
омонімічні з
називним.
У звертаннях, що
складаються з загальної назви та прізвища, оригінальну форму кличного відмінка
має тільки загальна назва, а прізвище має омонімічне з називним відмінком
закінчення (друже Іваненко, добродійко Сметана).
_____
Іменники чоловічого роду: степ, нежить, біль
(болить), пил, Сибір, живопис, запис, напис, підпис, кір, опис, перекис,
шампунь, тюль, посуд.
Іменник жіночого роду: путь.
Іменники, що
вживаються лише в множині: меблі,
двері.
Прикметники вищого ступеня порівняння: Іван вищий
від (за, проти) Ігоря (для художнього та розмовного стилю), ніж Ігор, як Ігор
(для офіційно-ділового та наукового стилю); Іван більш високий, ніж (як) Ігор
(для офіційно-ділового та наукового стилю).
Прикметники найвищого ступеня порівняння: Іван найвищий
у класі; Іван найбільш високий у класі (лише для офіційно-ділового та наукового
стилю).
Іменники
чоловічого роду, сполучені з числівниками 2, 3, 4, отримують закінчення -и, -і
(а не -а, -я): два столи, три стільці, чотири сúни. Назви істот зберігають
наголос однини.
Відмінювання
числівників
Відм.
|
І варіант
|
ІІ варіант
|
І варіант
|
ІІ варіант
|
Н.
|
п’ять
|
вісім
|
||
Р.
|
п’яти
|
п’ятьох
|
восьми
|
вісьмох
|
Д.
|
п’яти
|
п’ятьом
|
восьми
|
вісьмох
|
З.
|
п’ять
|
п’ятьох
|
вісім
|
вісьмох
|
О.
|
п’ятьма, п’ятьома
|
вісьма, вісьмома
|
||
М.
|
п’яти
|
п’ятьох
|
восьми
|
вісьмох
|
Увага! Складні числівники 50 – 80 та їх
порядкові відповідники при відмінюванні отримують одне закінчення (на відміну
від російської мови).
Складні
числівники 200 – 900 при відмінюванні отримують два закінчення (одне в середині
слова).
Відм.
|
І варіант
|
ІІ варіант
|
|
Н.
|
п’ятдесят
|
п’ятсот
|
|
Р.
|
п’ятдесяти
|
п’ятдесятьох
|
п’ятисот
|
Д.
|
п’ятдесяти
|
п’ятдесятьом
|
п’ятистам
|
З.
|
п’ятдесят
|
п’ятдесятьох
|
п’ятсот / п’ятисот
|
О.
|
п’ятдесятьма,
п’ятдесятьома
|
п’ятьмастами,
п’ятьомастами
|
|
М.
|
п’ятдесяти
|
п’ятдесятьох
|
п’ятистах
|
До п’яти додати
два дорівнює (чому) семи.
Запитання і
завдання для самоконтролю
1. Знайдіть правильну словоформу.
А п’ятидесяти Б Ілле В кіна
Г їсиш
2. Знайдіть неправильне словосполучення.
А навчати
математики
Б завідувач
бібліотеки
В розробити відповідно до інструкції
Г діяти
згідно закону
3. Знайдіть варіант, у
якому всі форми родового відмінка правильні.
А предмету,
варіанту, стола, зошита, цукру, звука, листопаду
Б предмета,
варіанта, столу, ліфта, коридору, суб’єкта, компонента
В предмета,
варіанту, коридора, суб’єкта, феномену, компонента
Г предмету, варіанта, стола, столу, об’єкта, звуку, листопада
4. Запишіть числівники
словами:
до 768 додати 653; до 847 додати 1354; із 766 учнями; перед 7 будинками; від
977 відняти 14.
5. Зазначте речення, яке відповідає літературній
нормі.
А Олегу, котра
година?
Б Співстав два слова.
В В’ячеслав купив сто грам цукерок.
Г Завідувач бібліотекою у
відпустці.
6. Запишіть подані слова в кличному відмінку.
Марта, Олег,
Ігор, Оля, бабуся, дідусь, Андрій, Дмитрик, друг, Соломія, Ілля, Ольга
Дмитрівна, професор, школяр, пан, добродій, Гриць, пані, друг Олексієнко,
добродійка Шкода, Алла Іллівна, батьки, люди, тато, село, місто, Любов.
3. Орфоепічні норми мовлення
Орфоепічні норми
— літературні норми вимови звуків і звукосполучень, наголошення складів.
Вимова голосних звуків
1.
Голосний <о>
перед складом з наголошеним [у] або [і] виявляє себе [оу] ([к оу
ж у х], [с оу п’ і л к а ], [п оу
д′ і л′: а ]).
2.
Голосний <і>
перед звуком [н] або [р] на початку слова (власне українського) виявляє
себе [іи] ([іи н о д′ і]).
3.
Голосні <е>
та <и> в ненаголошених складах вимовляються як проміжні між [е] та
[и]. Останній звук у слові зберігає свою якість ([д͡з в
ó н ие к и ], [ў м ие в á́ й е і ц′: а
], [б еи р é з а]).
Звук <е> після <й> (позначений буквою є) перед м’яким
приголосним виявляє себе [е і ] ([ м и й
е і ц′: а ]).
В інших випадках
голосні звуки зберігають свою якість (вимовляться приблизно так у ненаголошеній
позиції, як у наголошеній).
Вимова приголосних звуків
1.
Сонорний <в>
виявляє себе звуками:
а) [в]
([в о н а ]);
б) [в’ ] ([в’ і
н]);
в) [ў
] ([в о ў к ], [ ў п а ў ]) – на початку слова перед приголосним, у
середині слова між голосним та приголосним, у кінці слова після голосного).
2.
Глухі звуки перед дзвінкими виявляють себе
дзвінкими ([б о р о д′ б а], [п р о з′ б а ]).
3.
Оглушення відбувається:
а) в корені <г> перед звуком [к] або [т′]
виявляє себе звуком [х] ([к’ і х т′ і], [л е
х к о]);
б) префікс <з> перед усіма глухими виявляє себе
глухими ([с′ ц′ і л еи н′: а ]);
в) префікси <роз> та <без> у швидкому та
нормальному темпі мовлення зазнають оглушення перед глухими (крім [с ]),
у повільному темпі зберігають дзвінкість.
3. Перед
шиплячими свистячі виявляють себе шиплячими ([р о ж ч и с т ие ў], [р о ш ч и с т ие ў], [ж : а ў]).
4. Перед свистячими
шиплячі виявляють себе свистячими ([у к н и з′ ц′ і], [р′ і ц′:
і]).
5. Перед
шиплячими та свистячими звуки [ д ] і [ т ] отримують елемент шиплячості або
свистячості ([п’ í д͡ж ж ú ў л′ у й у], [в’ í д͡з с ие л а т и], [о д ие н а д͡з ′ ц′ а т′ ], [л′ о ч: ие к]).
6. Звуки <д>, <т>, <з>,
<с>, < д͡з >, <ц>, <л> , <н> перед м’якими або пом’якшеними виявляють себе
м’якими ([р а д′ і с′ т′], [с′ в’ а т о]) – непослідовно: [с′ в’ і т ],
але [с в’ і й ]. Кінцеві префіксів не асимілюються за м’якістю.
Типові орфоепічні помилки:
·
оглушення дзвінких у кінці слова та перед глухими, де дзвінкість
повинна зберігатися;
·
переплутування твердості — м’якості приголосних
(особливо перед [ и], [ і]; [р ]
— [р΄ ];
·
м’яка вимова
/ ч / , /шч /;
·
вимова шиплячих перед свистячими замість:
свистячий — свистячий або подовжений свистячий;
·
переплутування [ г ] — [ ґ ];
·
вимова [в ]
чи [ф ] замість [ў];
·
неправильна вимова [д͡ж ], [д͡з ].
Слова, наголошення яких відрізняється від
наголошення їхніх прямих лексичних відповідників у російській мові
Українська мова
|
Російська мова
|
Українська мова
|
Російська мова
|
||
А
|
авіазаводськи́й
апо́стро́ф
|
авиазаво́дской і
авиазаводско́й
апостро́ф
|
О
|
обру́ч
одина́дцять
(12 – 19)
о́лень
ота́ман
|
о́бруч
оди́ннадцать
оле́нь
атама́н
|
Б
|
багате́нький
баланда́
ба́ржа
безпри́страсний
безро́змірний
бе́сіда
бідне́нький
біле́нький
близьки́й
бліде́нький
бліди́й
боли́голов
болоти́стий
буси́нка
|
бога́тенький
бала́нда
ба́ржа́
беспристра́стный
безразме́рный
бесе́да
бе́дненький
бе́ленький
бли́зкий
бле́дненький
бле́дный
болиголо́́в
боло́тистый
бу́синка
|
П
|
пеня́
пере́вертень
пере́пис
петля́
по́дружка
по́друга
по́каз
по-ново́му
порядко́вий
посере́дині
по-старо́му
по́сті́ль
постфі́кс при́зов
при́чі́пка
пришкільни́й
при́язнь
при́ятель
про́сти́й
пусто́цвіт
пухо́ви́й
п’яни́ця
|
пе́ня
пере́вертень
пе́репись
пе́тля
подру́жка
подру́га
пока́з
по-но́вому
поря́дковый
посереди́не
по-ста́рому
посте́ль
по́́стфикс
призы́в
прище́пка
пришко́льный
прия́знь
прия́тель
просто́й
пустоцве́т
пухо́вый
пья́ница
|
В
|
ведмеди́ха
ведмеди́ця
верба́
вербо́вий
верете́но
верти́хвістка
ви́сіти, ви́шу, ви́сиш,
ви́сить
ви́со́ко
вівся́ний
вітчи́м
во́дяний
(водянистий:
багатоводний
водявий:
во́дяна картопля, во́дяна весна́)
водяни́й (водний, який складається з води, діє за
допомогою води; який живе, росте у воді або на воді:
водяни́й
спорт;
водяна́
глядінь;
водяни́й
млин;
водяна́
лілія)
в ці́ло́му і у
ці́ло́му
в`язки́й
|
медве́диха
медве́дица
ве́рба
ве́рбовый
веретено́
вертихво́стка
висе́ть, вишу́, виси́шь
высо́ко́
овсяно́й и овся́ный
о́тчим
водяно́й
в це́лом
вя́зкий
|
Р
|
ре́мінь
ре́шето
ро́звідка
ро́зділ
ро́змір
руко́пис
|
реме́нь
решето́
разве́дка
разде́л
разме́́́р
ру́копись
|
Г
|
га́ряче
у го́стя́х
гли́боко
гори́цвіт
граблі́
груше́вий
|
горячо́
в гостя́х
глубо́ко́
горицве́т
гра́бли
гру́шевый
|
С
|
саночки́
сере́дина
сімдесят (50 - 80)
скоро́пис
слаби́й
сні́жни́й
сосна́, сосен і со́сон
спи́на
стари́й
сто́ляр
|
са́ночки
середи́на
се́мьдесят
ско́ропись
сла́бый
снежны́й
со́сна
спина́
ста́рый
столя́р
|
Д
|
дале́ко
дере́вце́
дешевизна́
дове́рху
допі́зна
доси́та
до́чиста́
дочка́
до́щечка мн.,
дощечки́, - чо́к
дру́гий
|
далеко́
де́ревце і деревцо́
дешеви́зна
до́верху
допоздна́
до́сы́та
до́чиста
до́чка
доще́чки
друго́й
|
Т
|
тверди́й
те́мно
торто́вий
тяжки́й
|
твё́рдый
темно́
то́ртовый
тя́жкий
|
Ж
|
жали́ти
жарки́й
|
жа́лить
жа́ркий
|
У
|
у́смішка
|
усме́шка
|
З
|
заводськи́й
за́гадка
за́голо́вок
заде́шево
за́кладка
замі́жня́
запасни́й
засу́ха
за́тичка
зви́сока
звуко́пис
зе́́рно́
зло́ба́
зо́всім
|
заводско́й, заво́дский
зага́дка
заголо́вок
за́дешево
закла́дка
заму́жняя
запасно́й, запа́сный
за́суха
заты́чка
свысока́
зву́копись
зерно́
зло́ба
совсе́м
|
Ф
|
фарту́х
|
фа́ртух
|
І
|
іконопис
ім’я́
|
и́конопись
и́мя
|
Ц
|
цінни́к
|
це́нник
|
К
|
клино́пис
ко́клю́ш
ко́лесо
кону́ра
ко́рчма́
коро́мисло
кропива́
ку́рятина
кухо́нний
|
кли́нопись
коклю́ш
колесо́
конура́
корчма́
коромы́сло
крапи́ва
куря́тина
ку́́хонный
|
Ч
|
чадни́й
черстви́й
чорно́слив
чотирна́дцять
чудни́й
|
ча́дный
чё́рствый
черносли́в
четы́рнадцать
чу́дный
|
Л
|
легки́й
літо́пис
|
лё́гкий
ле́топись
|
Ш
|
ши́роко
шовко́вий
|
широко́
шё́лковый
|
М
|
ма́ляр
м’яки́й
|
маля́р
мя́гкий
|
Я
|
я́сни́й
|
я́сный
|
Н
|
на зло́
назо́всім
нови́й
нудни́й
|
на́зло́
насовсе́м
но́вый
ну́́дный
|
Запитання і
завдання для самоконтролю
1. Знайдіть варіант транскрипції, що відповідає літературній вимові.
А [р á д′ і с т′ ], [в о к з á л ], [б е р é з а], [л é г
к о], [с в’ á т о ], [в о в к ];
Б [р á д′ і с′ т′ ], [в о ґ з á л ], [б еи р é з а], [л é х
к о], [с′ в′ á т о ], [в о в к ];
В [р á д′ і с′ т′ ], [в о ґ з á л ], [б еи р é з а], [л é х
к о], [с в′ á т о ], [в о ў к ];
Г [р á д′ і с′ т′ ], [в о ґ з á л ], [б еи р é з а], [л é х
к о], [с′ в’ á т о ], [в о ў к ].
2. Знайдіть варіант транскрипції, що відповідає літературній вимові.
А [к у к у р ý д з а ], [д з в ó н и к и ], [в м и в á́ й е
т′ с′ а ], [д о ш ч ], [в й у н ], [д з′ о б ], [с м’ і й é ш с′ а ], [г о л ý б к а ], [з й е д н á в], [к′ í г т′ і ],
[у к н ú ж ц′ і ], [л′ і ч б á]
Б [к у к у р ý д͡з а ], [д͡з в ó н ие к и], [ў м ие в á́ й е ц′: а ], [д о ш ч ], [ў й у н ], [д͡з ′ о б ], [с′ м′ і й é с′ : а ], [г оу л ý
б к а ], [з й еи д н á ў ], [к′ í х т′ і ], [у
к н ú з′ ц′ і ], [л′ і д͡ж б á]
В [к у к у р ý д͡з а ], [д͡з в ó н ие к и ] , [ў м ие в á́ й е і ц′: а ], [д о ш ч ], [ў й у н ], [дз′ о б ], [с′ м’ і й é с′ : а ], [г оу л ý б к а ], [з й еи д н á ў ], [к’ í х т′ і ],
[у к н ú з′ ц′ і ], [л′ і д͡ж б á]
Г [к у к у р ý д͡з а ], [д͡з в ó н ие к ие
] , [ў м ие в á й е і ц′: а ], [д о ш′
ч′ ], [ў й у н ], [д͡з ′ о п ], [с′ м′ і й é ш с′ а ], [г о л ý п к а ], [з й еи д н á ф ],
[к′ í х т′ і ], [у к н ú ш ц′ і ], [л′ і ч б á]
3. Знайдіть варіант транскрипції, що відповідає літературній вимові.
А [ з ш и в ], [ р о з ч е с а́ в], [н а д ó ш ц ′ і ], [д з ú ґ л и к], [ґ р и н д͡ж ó л и ], [б р á т с т в о], [п’ í д ж ú в л′ у й у ], [д и в ý й е ш с′ а], [в й а з ]
Б [ з ш и в ], [ р о з ч еи с а́ в], [н а д ó ш ц’ і ], [д͡з ú ґ л ие к], [ґ р ие н д͡ж ó л и ], [б р á т с т в о], [п’ í д ж ú в л′ у й у ], [д ие в ý й е с′: а], [в й а з ]
В [ ш : и ў ], [ р о ш ч еи с а́ ў ], [н а д ó ш ц′ і], [д͡з ú ґ л ие к], [ґ р ие н д͡ж ó л и ], [б р á ц т в о], [п’ í д ж ú ў л′ у й у ], [д ие в ý й е с′: а], [в й а з ]
Г [ ш : и ў ], [ р о ж ч еи с а́ ў], [н а д ó с′ ц′ і], [д͡з ú ґ л ие к], [ґ р ие н д͡ж ó л и ], [б р á ц т в о], [п’ í д͡ж ж ú ў л′ у й у ], [д ие в ý й е і с′: а], [ў й а з ]
4.
Поставте наголоси.
Помилка (-и), виразно, випадок, показник (-и),
дочка, верба, кропива, висить, загадка, веретено, олень, вовняний, читання,
завдання, видання, дрова, спина, закладка, також, затишно, затишок, затишний,
лікарський, лікарський, разом, дітьми, вірші, ринковий, фаховий, судно,
каталог, жалюзі, мережа, добуток, ознака, значущий.
4. Орфографічні норми мовлення
Орфографічні норми — написання слів і розстановка розділових знаків.
Чинний правопис. Розмежування сучасних правописних норм і ймовірних норм наступного правопису.
Запитання і
завдання для самоконтролю
1.
Знайдіть набір слів, які відповідають
літературній нормі.
А жюрі, бравіссімо, духм’яний, Х’юстон, адьютант, мавп’ячий
Б жюрі, бравісімо, духм’яний, Хьюстон, адьютант, мавпячий
В журі, бравісимо, духмяний,
Х’юстон, ад’ютант, мавпячий;
Г журі, бравісимо, духмяний,
Хьюстон, ад’ютант, мавп’ячий
2. Виправте помилки.
Вячеслав,
Каріна, Віолета, Інеса, Інна, Генадій, Іннокентій, Кирилл, Мая, Ігора, Сусана.
4. Стилістичні норми мовлення.
Офіційно-діловий стиль мовлення
Стилістичні норми — доцільність використання мовновиражальних засобів у
конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування.
Залежно від
сфери діяльності й спілкування виділяють п’ять функціональних стилів мовлення:
розмовний, науковий, художній, публіцистичний та офіційно-діловий.
Офіційно-діловий
стиль функціонує переважно в писемній його формі як засіб, що задовольняє
потреби офіційного спілкування в державному, виробничому, громадському,
економічному, політичному житті. Це мова законів, указів, статутів, наказів,
ділових листів та інших документів. Характерні риси стилю: виразна логізація
викладу, відсутність емоційності, образності, широке використання безособових і
наказових форм, застосування особливої термінології й синтаксичних конструкцій
(стандартних формул, кліше); відповідно до завдань — сувора й чітка —
організація фрази (пункти, параграфи); повна відсутність індивідуальних
авторських рис; висока стандартизація.
Документ (з
латинської documentum — повчальний приклад, взірець, доказ) — це
письмовий діловий текст про факти, події, явища об’єктивної дійсності, який
побудований за певною схемою і виконує конкретну функцію.
Основні вимоги
до оформлення документів: відповідність стандартам; точність; лаконізм.
Проблеми оформлення заяви, довідки, протоколу.
Запитання і
завдання для самоконтролю
1. Виправте помилки, характерні для ділового стилю.
Повістка
дня слідуюча; я виступаю з докладом;
нарада по проблемам; збори відбудуться в дві години; саме основне питання;
ітак, будемо підводити ітоги; маємо великий об’єм роботи; рахуйтеся з думкою
людей; наша задача полягає в тому; ми прийняли всі міри; на протязі року була
велика нагрузка; любий може це зробити; треба прикласти ще чимало зусиль;
винести подяку колективу; більша половина працівників; треба добре відноситися
для роботи; халатне ставлення; ви не виключення; чимало доброго сказано в наш
адрес; справи відклали із-за нових обставин; нічого в нас не получається; не
зрозуміли друг друга; я настоюю на тому; мені кажеться, що; скажу ще пару слів;
невірні рішення; приносить велику шкоду.
2.Складіть
заяву про надання щорічної відпустки.
3.Складіть
протокол батьківських зборів.
Література
1. Антисуржик. Вчимося
ввічливо поводитись і правильно говорити: посібник / За заг. ред. О.
Сербенської. Львів: Світ, 1994. – 152 с.
2. Антоненко-Давидович Б. Д.
Як ми говоримо / Б. Д. Антоненко-Давидович; [уклад.
Я.Б. Тимошенко]. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.
3. Великий тлумачний
словник сучасної української мови / [Уклад. і голов.
ред. В. Т. Бусел]. – К.: Ірпінь:
ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
4. Головащук С. І.
Складні випадки наголошення: словник-довідник / С. І. Головащук. – К.:
Либідь, 1995. – 192 с.
5. Гринчишин Д. Г. Словник
паронімів української мови / Д. Г. Гринчишин, О. А. Сербенська. – К.: Рад. шк., 1986. – 222 с.
6. Орфоепічний словник / [Уклад.
Погрібний М. І.]. – К.: Рад. шк., 1986. –
118 с.
Російсько-український словник / [І. О.
Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін.].
– К.: Абрис, 2003. – 1424 с.
7.Скрипник Л. Г. Власні
імена людей: словник-довідник / Л. Г. Скрипник, Н.П. Дзятківська. – К.: Наук. думка, 1996. – 336 с.
8. Українське літературне
слововживання: словник-довідник. – К.: Вища шк., 1995. – 319 с.
9. Український
орфографічний словник : близько 172000 слів / [уклали: В. В.
Чумак, І. В. Шевченко, Л. Л. Шевченко, Г. М. Ярун] ; за ред. В. Г. Скляренка. – Вид. 7-е, переробл. і
допов. – К. :Довіра, 2008. – 983 с. – (Словники України).
10.Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т
української мови. – К.: Наук. думка, 2012. — 288 с.
11. Шевчук С. В. Українське
ділове мовлення / С. В. Шевчук. –
К.: Вища шк., 2006. – 302 с.
Комментариев нет :
Отправить комментарий