??? Чи потрібно знайомити дошкільників із
художніми засобами екранної виразності?
Дітей якого віку можна починати знайомити із засобами
екранної виразності?
З якими засобами екранної виразності можна знайомити
старших дошкільників?
Відповідь на ці запитання
можна знайти в кількох нормативних документах.
По-перше, у Базовому
компоненті дошкільної освіти (освітня лінія «Дитина у світі культури»). У
документі визначено зміст освіти щодо сприйняття дошкільниками творів
мистецтва: дитина «Сприймає і усвідомлює мистецтво як результат творчої
діяльності людини, виявляє емоції і почуття від побачених і почутих мистецьких
творів; вибірково ставиться до окремих видів мистецької діяльності. Сприймає
твір мистецтва цілісно, елементарно аналізує засоби художньої виразності. Вирізняє специфіку образу мистецтва ― образотворчого, музичного,
танцювального, театрального, літературного. Яскравість образу пов’язує з
кольорами, формою, пропорціями, звуками, ритмами, динамікою, темпами, рухами,
мімікою, жестами, римами, монологами, діалогами»[1].
І хоча в документі
йдеться про зміст освіти в театральній
діяльності (дитина «Орієнтується в основних видах театрального
мистецтва, вирізняє гуманний зміст і колективний характер театральної вистави;
виявляє особисту позицію, інтегровані навички під час перевтілення у сценічний
образ (позитивний, негативний), створює його за допомогою експресивних засобів
(мовлення, міміка, жести, рухи, музика, танці, спів)…»[2],
деякі освітні орієнтири щодо розвитку дошкільників засобами театральної
діяльності можуть бути співвіднесені з освітніми орієнтирами розвитку дитини
засобами анімаційного мистецтва. Це такі
засоби художньої виразності як колір,
форма, пропорції, звуки, ритми, рухи, міміка, жести, мовлення, танці та співи, що допоможуть розкрити й образ
мультиплікаційного героя.
По-друге, змістом чинних
комплексних програм розвитку, виховання та навчання дошкільників, змістом
парціальної програми з організації театралізованої діяльності в дошкільному
навчальному закладі «Грайлик» передбачено ознайомлення дошкільників з
театральними професіями. Професії актор,
режисер, художник-постановник, декоратор – це також
професії і людей, які створюють мультиплікаційні фільми.
По-третє, формування основ
елементарної грамотності в дітей дошкільного віку передбачено й змістом
Концепції впровадження медіа-освіти в Україні: «Медіа-освіта
дошкільна є принципово інтегрованою
і спрямована на збалансований естетичний та інтелектуальний розвиток
особистості дитини (включаючи різні форми інтелекту, зокрема емоційний,
соціальний і практичний інтелект), забезпечує її захист від агресивного
медіа-середовища (у тому числі від інформаційного «сміття», невідповідних
віковим можливостям психіки дитини інформаційних впливів, зокрема продукції, що
містить елементи насильства, жахів, еротики), уміння орієнтуватись, обирати і
використовувати адаптовану відповідно до вікових норм медіа-продукцію».
??? Дітей старшого
дошкільного віку можна знайомити із засобами екранної виразності чи можна
навчити розуміти засоби екранної виразності?
З чого можна
розпочату роботу з ознайомлення старших дошкільників із засобами екранної
виразності?
Вважаємо, що дітей
дошкільного віку можна і знайомити із засобами екранної виразності, і навчити
розуміти засоби екранної виразності, але на елементарному рівні. Дошкільнят
можливо в доступній та в ігровій формі познайомити з тим, що в мультфільмі
важливим є те, над чим він спонукає замислитися глядача, чого навчає, які засоби
екранної виразності застосовано для створення образів його героїв. Але, на нашу
думку, ця обізнаність не зможе відразу серйозно вплинути на формування в дітей
уміння орієнтуватися в медіапродукції, обирати для перегляду якісні, з точки
зору медіаосвічених дорослих, мультфільми. Діти будуть дивитися те, що пропонують
телевізійні канали, що дивляться друзі. І не завжди ці мультфільми будуть високохудожніми,
з гуманним змістом.
!!!Ознайомлення з
основами елементарної медіаграмотності обов’язково матиме свої результати, але
в початковій школі й за умови системи в роботі вихователя й вчителя.
??? З чого можна
розпочати роботу з ознайомлення старших дошкільників із засобами екранної
виразності?
Дидактичні складові процесу ознайомлення дітей старшого
дошкільного віку із засобами екранної виразності:
1. Для ознайомлення
старших дошкільників із засобами екранної виразності можна використати методи
читання художніх творів, ігровий метод, наочний метод, метод бесіди, метод
реалізації літературного твору в інших видах мистецтва – малювання, ліплення,
аплікацію), прийом «Серіал» (протягом декількох занять використовуються одні й
ті самі персонажі. У нашому випадку – це лисенятко Рудько, зайченятко Плямочка,
ведмежатко Медунчик.).
2. Ознайомлення із
засобами екранної виразності мультфільмів можна проводити в процесі занять, під
час вільної самостійної діяльності, шляхом створення дітьми спільно з
вихователем та батьками коміксів або власних мультфільмів, виготовлення
декорацій та афіш.
3. Засоби екранної
виразності мультиплікаційних фільмів створюють сценаристи, режисери,
художники-мудьтиплікатори, композитори, оператори, монтажери (ляльководи,
майстри по костюмах, майстри по декораціям). Тому ознайомлення дітей із
секретами створення мультфільмів потребує використання великої кількості
наочного матеріалу – це можуть фотографії представників названих вище професій
на робочому місці[3],
це можуть бути електронні презентації[4],
книжки-саморобки тощо.
4. Необхідно також
підготувати картинки із фрагментами деяких мультиплікаційних фільмів
(«Капітошока», «Котик та Півник», «Колосок».
5. У вихователя має
бути технічна можливість продемонструвати дітям мультфільми «Капітошка», «Котик
та Півник», «Колосок».
6. Ще потрібні
предметні малюнки із зображенням персонажів, які братимуть участь у заняттях
(лисенятко Рудько, зайченятко Плямочка, ведмежатко Медунчик.).
7. Для дітей, які
вміють читати, корисними будуть картки із надрукованими на них назвами
професіями людей, які створюють мультфільми.
8.
Для організації сюжетно-рольових ігор потрібні відповідні атрибути – іграшкова
кінокамера, іграшковий фотоапарат тощо.
Пропонуємо таку
послідовність з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку із засобами
екранної виразності.
І етап
Для першого
знайомства дітей із засобами екранної виразності можна використати текст
наведеної нижче казочки. Ураховуючи технічні можливості, розповідь або читання
казки доречно супроводжувати демонстрацією або предметних картинок, або
електронної презентації.
Хто створює мультфільми
В одному зовсім
маленькому лісі жили собі були друзі лисенятко Рудько та зайченятко
Плямочка. Вони були ще зовсім маленькими
звірятками. І тому жили не самі, а разом зі своїми родинами в гарненьких
будиночках.
Не зважаючи на те,
що Рудько був хоча і маленьким, але все ж таки лисом, а Плямочка – маленькою
зайчихою, вони були друзями – разом гралися, ділилися іграшками.
Неподалік лісу, у
якому жили Рудько і Плямочка, було розташоване мальовниче село. У селі був
дитячий садочок. Плямочка і Рудько іноді підкрадалися до віконець і заглядали
до ігрової кімнати. Їм дуже сподобалося спостерігати, якими іграшками й у які
ігри граються діти.
Сьогодні вони також
підійшли до вікна і побачили, що діти сидять напівколом біля якогось ящику. А в
ящику, по черзі, то з’являлися, то зникали – то якась кругленька істотка, то
маленьке Вовченя, то істотка і Вовченя разом.
– Хто це такі?
Ніколи ми в лісі їх не бачили, – сказав Рудько.
– Звідки вони?
Стрибають собі вдвох, – додала Плямочка.
– Давай почекаємо
їх. Може разом пограємось, – запропонував Рудько.
– Давай, –
погодилася Плямочка.
Чекали-чекали, не
дочекалися. Пішли додому.
По дорозі зустріли
ведмежатка Медунчика. Розповіли йому про незнайомого Вовченя і маленьку
кругленьку істотку, які гралися в якомусь ящику в дитячому садочку.
Ведмежатко був
старший за Рудька і Плямочку. Він
пояснив:
– Це – не маленька
кругленька істотка і незнайоме Вовченя. Це ви бачили мультфільм «Капітошка» по
телевізору. І кругленька маленька істота – це весела дощова крапелька. Там,
де з’являється Капітошка, розпускаються квіти, листочки і трави. У мультфільмі Капітошка зустріла Вовченя, яке
намагалося бути страшним, хитрим і злим. І Капітошка йому пояснила, що бути
сердитим не потрібно, краще бути добрим і
веселим. На жаль, Вовченя і
Капітошку ніколи і ніде не зустрінеш – їх вигадали люди, які створили цей
мультфільм.
– А що таке
мультфільм? – спитала Плямочка.
Ведмежатко подумав і
почав пояснювати:
– Мультфільм – це
багато-багато картинок за змістом казки, або про якусь подію чи пригоду. Коли всі їх разом швидко-швидко
показувати, то зображене на них ніби оживає. Раніше картинки спочатку малювали
олівцями або фарбами, потім фотографували на спеціальну плівку. Плівку
намотували на спеціальні котушки. І показували дітям через спеціальний
пристрій.
– А в ігровій
кімнаті ніякого спеціального пристрою не було, – зауважив Рудько.
– Та то ж раніше, –
продовжував пояснювати Медунчик. – А сьогодні мультфільми допомагають
створювати комп’ютери. А демонструвати мультфільми
допомагають телевізійні станції.
– Виходить, якщо
вмієш добре малювати, то можна мультиків намалювати? – запитала Плямочка.
– Ні. Малюнки
малюють за якимсь оповіданням, віршем
або казкою. Тому спочатку треба,
щоб хтось склав оповідання, вигадав казку або вірш. Це робить автор. У давнину казки вигадував народ. А сьогодні мультфільми
створюються за творами, які вигадали письменники, – пояснив Медунчик.
– А далі?
Медунчик продовжив
розповідь:
– Далі продюсер обирає твір, за яким будуть
створювати мультфільм. За змістом твору розробляє сценарій сценарист. Далі сценарій ділять на декілька епізодів.
І режисер розподіляє між художниками-мультиплікаторами, хто які
малюнки буде малювати – хто початок мультфільму, хто – середину, хто
– кінець, як саме треба зобразити героїв мультфільму. Художники-мультиплікатори
малюють контури персонажів. Інші художники малюють фон. Потім контурні малюнки віддають іншим
художникам, які переносять малюнки на прозорий пластик і розфарбовують
картинку. Оператор фотографує кожний
малюнок за допомогою спеціальної камери. Монтажер
переглядає всі кадри, обирає найкращі та об’єднує їх в одну стрічку. Коли
мультфільм майже готовий, треба озвучити ролі. Це роблять актори. Ще потрібна музика. Вона допомагає створити настрій мультфільму.
Музику складає композитор. Звукорежисер і звукооператор допомагають
з’єднати музику, слова акторів з
кадрами мультфільму. Всі ці люди, які створюють мультфільм, працюють у мультиплікаційній студії.
– Спасибі тобі,
Медунчику! – подякували ведмежаткові лисеня й зайченя. – Тепер ми знаємо, що
над створенням мультфільму працюють багато людей різних професій – продюсер,
сценарист, режисер, художник-мультиплікатор, оператор, монтажер, актори,
композитор, звукорежисер і звукооператор. А створюють мультфільми в
мультиплікаційній студії.
– Нема за що! –
відповів Медунчик. – Приходьте завтра, я ще щось цікаве розповім про
мультфільми.
Потім Медунчик
загадково посміхнувся і сказав:
– Почекайте мене, будь ласка, одну
хвилиночку. Я щось цікаве вам принесу, - і поспішив до своєї хати.
За хвилину він
повернувся, тримаючи в лапах щось загорнуте в папір.
– Це –диск з
мультфільмом «Капітошка». А пристрій для
перегляду мультфільму попросіть у дітей. Думаю, вони вам не відмовлять.
– Спасибі!!! –
радісно відповіли Рудько і Плямочка. – До побачення!
І побігли по
домівках бо вже вечір надходив.
А ввечері дідусь
Рудька приніс комп’ютер, через який і сім’я Рудька, і родина Плямочки декілька
раз переглянули мультфільм «Капітошка».
ІІ етап
Наступним етапом
роботи має бути перегляд мультфільму «Капітошка» (виробництва «Київнаукфільм»,
1980 р.).
Після перегляду треба провести з дітьми
бесіду.
Вихователь. Що вам запам’яталося
найбільше? Хто такий Капітошка? Звідки він узявся? Який він за характером? Коли ви дивилися мультфільм, то на ваших
обличчях були посмішки. Ви навіть посміхалися тоді, коли Вовченя удавало з себе
злого і страшного вовка? Чому вам було не страшно? У які моменти мультфільму вам було також
весело? Над чим цей мультфільм спонукає
замислитися? Чого навчає (яка в ньому є порада або мудрість)?
Вихователь. Що саме допомогло
створити веселий настрій мультфільму?
Ми з вами не знайомі ані з автором
сценарію мультфільму, ані з композитором, який написав до мультфільму веселу
музику, ані з художником-мультиплікатором, який вигадав образи Капітошки і
Вовченя. На вашу думку, які ці люди за характером? Чому ви так думаєте?
Вихователь (Висновок). Отже, люди,
які створюють мультфільм, хочуть, щоб їхній мультфільм сподобався глядачам.
По-перше, вони хочуть, щоб їхній мультфільм допоміг замислитися над дуже
важливими речами в житті кожної людини – що таке доброта, чому треба бути
добрим до інших; що таке дружба і чому друзів треба берегти. Якщо мультфільм
добрий, то в ньому може бути багато гарної музики, веселих пісень. У доброму й
веселому мультфільмі багато яскравих, радісних кольорів – жовтого, зеленого,
блакитного, червоного, білого. У доброму й веселому мультфільмі все розквітає,
посміхається; ніхто не гине.
Вихователь. А якщо б
ви були сценаристами або художниками-мультиплікаторами, який мультфільм ви
хотіли би створити?
ІІІ етап
Перегляд мультфільму
«Капітошка» кілька разів (2 – 3) упродовж двох-трьох днів.
ІV етап
Ознайомлення з
українською народною казкою «Котик та Півник» (з фольклорних записів Лесі Українки). Бесіда за змістом
мультфільму.
Текст казки:
Котик та Півник
Був собі котик
та півник, і були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а
півник пісеньки співає. Котик, було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить
та хати глядить. То котик, було, йдучи наказує:
– Ти ж тут
нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто й кликав.
– Добре, добре,
– каже півник, засуне хату та й сидить, аж поки котик вернеться.
Навідала
півника лисиця та й надумала його підманити. Підійде під віконце, як котика
нема вдома, та й підмовляє:
- Ходи, ходи,
півнику, до мене, що у мене золота пшениця, медяна водиця.
А півник їй:
– То-ток,
то-ток, не велів коток!
Бачить лисиця,
що так не бере, прийшла раз уночі, насипала півникові попід вікном золотої
пшениці, а сама засіла за кущем. Тільки що котик вийшов по здобич, а півник
одсунув кватирку та й виглядає. Бачить: нікого нема, тільки пшеничка попід
вікном розсипана. Понадився півник:
– Піду-но я
трошки поклюю, нікого нема, ніхто мене не зобачить, то й котикові не скаже.
Тільки півник
за поріг, а лиска за нього та й помчала до своєї хати. А він кричить:
Котику-братику,
несе мене лиска
по каменю-мосту
на своєму хвосту.
Порятуй мене!
Котик поки
почув, поки завернувся (далеко був), то вже й опізнився лиску доганяти.
Біг-біг, не здогнав, вернувся додому та й плаче, а далі надумався, узяв скрипку
та писану кайстру та й пішов до лисиччиної
хатки.
А в лисиці було
штири дочки та їден син. То стара лисиця на влови пішла, а дітям наказала
півника глядіти та окріп гріти, щоб ото вже, як вернеться, зарізати його та
обпатрити.
– Глядіть же, –
наказала, – нікого не пускайте.
Та й пішла.
А котик
підійшов під вікно та й заграв, ще й приспівує:
Ой у лиски, в лиски новий двір
та чотири дочки на вибір,
п’ятий синко ще й Пилипко.
Вийди, лисе, подивися,
чи хороше граю!
От найстарша
лисичівна не втерпіла та й каже до менших:
– Ви тут
посидьте, а я піду подивлюсь, що воно там так хороше грає?
Тільки що
вийшла, а котик її – цок у лобок та в писану кайстру! А сам знов грає:
Ой у лиски, в лиски новий двір…
і т. д.
Не втерпіла й
друга лисичівна та й собі вийшла, а він і ту – цок у лобок та в писану кайстру!
Так усіх штирох виманив. А синко Пилипко жде-пожде сестричок – не вертаються:
– Піду-но, –
каже, – позаганяю, а то мати прийде, битиме.
Та й вийшов з
хати. От котик і його – цок у лобок та в писану кайстру! А потім почепив
кайстру на сухій вербі, сам – у хату, знайшов півника, розв’язав, взяли вони
удвох усю лисиччину страву поїли, горщика з окропом вивернули, горшки-миски
побили, а самі втекли додому.
Та вже потім півник
довіку слухав котика.
V етап
Перегляд мультфільму
«Котик та півник» (за мотивами української народної казки; виробництва
«Київнаукфільм», 1991).
Ø
Обговорення засобів
екранної виразності мультфільму:
Вихователь. Що запам’яталося з
мультфільму? У який момент мультфільму ви посміхалися або сміялися? Чому? Що
було веселим?
Вихователь. Чи хвилювалися ви за
якихсь героїв? Коли (у які моменти)?
Пригадаймо початок мультфільму.
Переглянемо фрагмент, як лисичка підходила до хати, у якій жили Котик і Півник.
(Перегляд фрагменту.)
Вихователь. Як лисичка підходила,
покажіть. Якою зобразили лису? Чому вона так обережно,
крадькома, підходила? Коли лисичка
побачила, що Котик і Півник співають, вона також почала підспівувати. Про які
риси характеру Чому? Якими були Котик і
Півник? Як повів себе Котик, коли зрозумів, що лисичка вкрала Півника?
Вихователь. Кому сподобалися
лисенята? Лисенята хотіли з’їсти Півника. А чи можна сказати, що вони – злі?
Чому ж ми не сердимось на лисенят?
Вихователь. Переглянемо ще раз
фрагмент мультфільму, коли лисиця принесла Півника до своєї хати. (Перегляд
фрагменту мультфільму.) Коли лисенята піднімали Півнику крильця і казали одне
одному, хто що у півника з’їсть, ви боялися за Півника чи посміхалися? Чому ж наміри
лисенят з’їсти Півника викликали у вас посмішку? Якими зобразив лисенят художник?
Вихователь. Як Котик складав лисенят
у мішок? Що в мультфільмі є таке, чого не було в казці? Навіщо в мультфільмі
так багато музики, співів, танців?
Що ще допомогло зробити цей мультфільм
веселим, добрим, трішки сумним, повчальним?
VІ
етап
Ознайомлення
з особливостями створення лялькового мультфільму. Для цього можливо
скористатися текстом наведеної нижче невеликої казочки.
Як створюють ляльковий мультфільм
Через декілька днів
Рудько і Плямочка знову зустрілися з Медунчиком.
– Добридень,
Медунчику!
– Добридень Рудько і
Плямочка!
– Розкажи нам про
мультфільми ще, – попросила Плямочка.
– Слухайте. Минулого
разу я розказував про мультфільм «Капітошка». Цей мультфільм люди малювали. І
тому він називається мальований. А
ще мультфільми бувають ляльковими –
для таких мультфільмів люди не малюють картинки, а створюють ляльки. І нібито граються ними – розігрують казку,
оповідання або вірш. Але не так, як їм заманеться, а як визначили режисер і сценарист. А оператор знімає це на плівку. Ляльки і
декорації виготовляють художник і майстер по декораціях, художник і майстер по ляльках. Рухають
ляльки під час зйомки мультфільму ляльководи.
А ще для лялькового мультфільму треба виготовити будиночки, лялькові меблі,
посуд, дерева, квіти та багато інших
речей. Все це створює людина за професією бутафор.
VІІ
етап
Ознайомлення з
українською народною казкою «Колосок». Бесіда за змістом казки.
VІІ
етап
Перегляд мультфільму
«Колосок» (за мотивами української народної казки; виробництва «Київнаукфільм»,
1982 р.). Бесіда про засоби екранної виразності мультфільму.
[1]
Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш; Авт.
кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П.
[ та ін. ]. – К.: 2012. – 64 с.
[2] Базовий
компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш; Авт. кол-в: Богуш
А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П. [ та ін. ]. –
К.: 2012. – 64 с.
[3] Якісні фотографії людей різних професій на своїх робочих місцях, які
працюють на Одеській Студії Мультиплікації можна знайти на сайті Одеської
Студії Мультиплікації в рубриці «Історія студії» за посиланням http://animation-ua.com/ru/studija/kak-delajut-multfilmy
[4] Електронну
презентацію «Як створюють мультфільми» можна знайти за посиланням http://rozvytok-hano.blogspot.com/2015/12/blog-post_53.html
Комментариев нет :
Отправить комментарий