Страницы
- Головна
- Науково-методичні посібники
- Шкільному бібліотекарю
- Робота з батьками вихованців ДНЗ
- Виховуємо мистецтвом
- Культура мовлення
- Розвивальне навчання
- Інноваційні події в дошкільній освіті
- Урок літературного читання в початковій школі
- Онлайн-взаємодія з вихователями ДНЗ
- Про нас
- Учителям розвивального навчання
- Форум
пятница, 29 января 2016 г.
Орієнтовні запитання до літературного читання в 3 класі
Орієнтовні запитання для аналізу композиції:
–
Про
які події розповідається в творі. Складіть план подій твору.
–
На
скільки частин можна розподілити твір і чому?
–
Що
ми дізнаємося про героя (героїв) на початку твору?
–
Яка
подія стала поштовхом для інших подій?
–
Без
якої події неможливими були б подальші події?
–
Чи
є в творі боротьба?
–
Як
автор допомагає зрозуміти думку (настрій) героя?
–
Яку
подію твору ви вважаєте напруженішою?
–
Для
чого автор описує природу, інтер’єр, думки й почуття персонажа?
–
Чому
автор описує (не описує) зовнішність персонажа?
–
Про
які риси характеру героя говорить його зовнішність?
–
Яка
роль конкретного епізоду в творі?
–
Де
відбуваються події в епізоді (творі)? Яку роль відіграє опис місця подій? Чому
саме це місце образ автор?
–
Скільки
часу займає дія?
–
Як
пов’язані між собою початок і фінал твору?
–
Чому
саме так закінчується твір?
Орієнтовна структура уроку вивчення одного літературного твору
Орієнтовна структура уроку
вивчення
одного літературного твору
1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Підготовка до сприйняття художнього твору.
3.1.
Активізація читацького або життєвого досвіду (бесіда, вікторина, «аукціон
знань», розгляд книжкової виставки тощо).
3.2. Формування
позитивної мотивації ознайомлення з художнім твором (виконання творчих завдань,
навчальної взаємодії). Занурення в епоху, місце подій у художньому творі
(розповідь, бесіда, перегляд електронної презентації, проведення заочної або
віртуальної екскурсії тощо).
3.3. Словникова
робота,
4. Визначення теми уроку.
5. Первинне сприйняття (читання учнями, читання
учителем).
6. Початковий аналіз.
7. Повторне сприйняття, поглиблений аналіз твору
(аналіз сюжету, образів персонажів, композиції, засобів художньої виразності) [1].
8. Творча робота на основі прочитаного.
8.1.
Нескладні
творчі завдання, що не потребують багато часу.
Або
8.2.
Складання
плану твору, підготовка до переказу.
9. Узагальнення.
10. Підсумок
уроку.
11. Пояснення
домашнього завдання.
Методи та прийоми літературного розвитку молодших школярів
Методи та прийоми літературного розвитку молодших
школярів:
·
метод
читання художнього твору (учнями, учителем, повторне, напам’ять);
·
метод
аналізу художнього тексту (аналіз сюжету, образів персонажів, аналіз
композиції, аналіз образу автора, аналіз засобів художної виразності,
зіставлення двох творів, схожих за темою, зіставлення твору з іншими творами
цього автора);
·
метод
коментування художнього твору позатекстовим матеріалом (організація книжкової
виставки, спостереження, екскурсія, заочна/віртуальна екскурсія, перегляд
презентації, мультфільму, розповідь про письменника, розповідь про створення
художнього твору);
·
метод
реалізації літературного твору в інших видах мистецтва (драматизація,
інсценування, словесне малювання, усне складання діафільму);
·
метод
літературної творчості (написання листа літературному героєві, вигадування
власних казок тощо).
Оскільки в Україні реалізується Концепція медіаосвіти, то важливо планувати
методи формування елементів
медіаграмотності на уроках літературного читання. Для цього
четвертокласникам окрім передбачених класичною методикою запитань та завдань
(на розуміння використаних засобів художньої виразності, розуміння позиції
автора) можна пропонувати такі творчі завдання:
·
«Уяви,
що ти — ведучий теленовин або програми про культурну спадщину України. Донеси
до телеглядачів інформацію — виразно прочитай текст новини»;
·
«Уяви,
що ти — ведучий токшоу. Завдяки чуду в тебе з’явилась можливість
запросити на передачу Мудру дівчину, її батька, його багатого брата та пана.
Підготуй тричотири запитання до одного із запрошених гостей. Запиши їх»;
·
«Уяви,
що ти — журналіст і на машині часу тобі вдалося опинитися в далекому минулому.
Тобі треба підготувати репортаж про подвиг хлопця. Підготуй його та познайом
своїх однокласників із подією»);
·
«Уяви,
що ти — відомий фотограф, працюєш фотокореспондентом у науковопопулярному
журналі для дітей. Нещодавно ти отримав завдання підготувати фоторепортаж про
життя тварин у першому літньому місяці. Які світлини ти зробиш на маршруті
Озивайка? Стисло опиши двітри світлини.
Придумай і запиши до них назви»;
·
«Уяви,
що ти — телерепортер. Усе місто дізналося, що дівчинка Яся знайшла в траві на
подвір’ї свого будинку чарівне Слоненя. Тобі доручили підготувати телерепортаж
для вечірніх новин. Пам’ятай: твоя розповідь має бути стислою, змістовною,
цікавою, емоційною — такою, щоб її було цікаво слухати. Подумай, якими словами
ти почнеш свій репортаж. Запиши текст свого репортажу. Підготуйся до виразного
читання»;
·
«Уяви,
що ти — художникмультиплікатор. Самостійно або разом із друзями підготуй
декілька малюнків за змістом уривку з казки. Потім малюнки можна
сфотографувати, завантажити зображення в комп’ю тер і з допомогою
дорослих зробити електронну презентацію, дібрати до неї музику».
Типи уроків літературного читання
Типи уроків літературного читання:
·
урок-сходинка
до монографічного вивчення творчості письменника;
·
урок
вивчення художнього твору (на такому уроці відбувається, як правило, вивчення
невеликого за обсягом твору, що дозволяє виконати всі необхідні види робіт з
його вивчення. Серед уроків цього типу в РКП
представлено:
- урок вивчення одного художнього
твору;
- урок вивчення двох невеликих творів, різних за жанрами (наприклад, вірш і
оповідання);
- урок вивчення двох невеликих
творів, однакових за жанрами (наприклад, двох віршів);
- урок вивчення трьох невеликих
художніх творів;
·
урок-сприйняття
художнього твору та урок (уроки) аналізу твору (коли вивчається великий за
обсягом твір);
·
інтегрований
урок (у межах уроку передбачено активне залучення учнів у різні види
мовленнєвої діяльності – читання, створення оригінальних висловлювань,
підготовка до переказу, драматизація тощо);
·
комбінований
урок (у межах уроку передбачено вивчення нового матеріалу, аналіз художнього
твору та перевірка рівня якості засвоєння вивченого матеріалу);
·
узагальнювальний
урок (повторення та систематизації вивченого матеріалу);
·
урок
контролю;
·
нестандартні
уроки: уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-квести, урок-інсценізація;
уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси), уроки комунікативної
спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-репортажі),
уроки-подорожі (уроки-заочні подорожі);
·
урок-підготовка
до проведення нестандартного уроку (конкурсу читців, уроку-КВК тощо);.
·
урок-дослідження;
·
урок
розвитку літературних творчих здібностей.
!! Узагальнювальні
уроки можуть бути проведені як за класичною схемою, так і у формі нестандартних
уроків.
понедельник, 25 января 2016 г.
Інформація про проведення спецкурсу з розвивального навчання для вчителів української мови, які працюють у класах з розвивального навчання
27 – 28 січня 2016 року відбудеться спецкурс
з розвивального навчання: «Вивчення української мови за системою розвивального навчання Ельконіна – Давидова.
Програма 5-го класу: будова слова, орфографія» для вчителів української мови,
які працюють у класах розвивального навчання» 27 січня відбудеться на
базі ХГ № 46 (вул. Державінська, 4-А, каб. 309), 28 січня на базі
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» (вул. Пушкінській, 24, каб. 3).
Запрошуються
вчителі української мови, які працюють у 5-их класах розвивального навчання.
среда, 20 января 2016 г.
Що робити, якщо дитина агресивна?
Якого-небудь стійкого визначення агресії вчені не виробили. Але будь-яка мама і будь-який тато, спостерігаючи за поведінкою своїх і чужих дітей, цілком здатні визначити, коли дитина проявляє агресію. Інша справа, що не кожен з нас може при цьому реагувати на її прояви адекватно.
Агресія наших дітей - це завжди крик про допомогу. Діти, як і всі інші люди, мають право на будь-яке людське почуття, у тому числі і на агресію.
Три роки - це криза в розвитку особистості дитини. Пов'язана вона з тим, що дитина починає шукати своє місце серед інших людей. Дитина весь час експериментує з межами дозволеного. Проявляється крик в тому, що все прагне робити самостійно.
Чому виникає агресія в цьому віці і що з нею робити? По-перше, самостійні прагнення дитини не відповідають придбаному досвіду та навичкам. Дитина, намагаючись повторити те, що роблять дорослі, як правило стикається з тим, що в нього багато чого не виходить. Батькам важливо розуміти, що відбувається, і намагатися допомогти маляті в освоєнні невідомих дій. Це забирає багато часу, сил, але іншого способу навчити дитину жити немає.
Агресія наших дітей - це завжди крик про допомогу. Діти, як і всі інші люди, мають право на будь-яке людське почуття, у тому числі і на агресію.
Три роки - це криза в розвитку особистості дитини. Пов'язана вона з тим, що дитина починає шукати своє місце серед інших людей. Дитина весь час експериментує з межами дозволеного. Проявляється крик в тому, що все прагне робити самостійно.
Чому виникає агресія в цьому віці і що з нею робити? По-перше, самостійні прагнення дитини не відповідають придбаному досвіду та навичкам. Дитина, намагаючись повторити те, що роблять дорослі, як правило стикається з тим, що в нього багато чого не виходить. Батькам важливо розуміти, що відбувається, і намагатися допомогти маляті в освоєнні невідомих дій. Це забирає багато часу, сил, але іншого способу навчити дитину жити немає.
Сучасне заняття: формальні, змістові та структурні ознаки за Н. Гавриш
Плюралізм поглядів на формальні, змістові та організаційно-методичні аспекти дошкільної освіти призводить подекуди не стільки до утвердження свободи і демократії, скільки певною мірою до розгубленості від потоку, точніше сказати броунівського руху, ідей, програм, підходів, теорій. Не можу не погодитися з думкою Катерини Крутій, висловленою в статті про діяльнісну модель заняття (ДВ, 2006, N9 7), що таке різночитання веде до хаосу в теорії і практиці дошкільної освіти.
У сучасних дошкільних закладах, як і в будь-якій сфері діяльності, працюють люди, різні за рівнем професійної самостійності, здатності до творчості. Є творці, "педагоги від Бога", особистісна та діяльнісна модель організації життєдіяльності яких не вписується в жодні стандарти. І це дуже добре, адже завдяки цьому створюється своєрідне розвивально-виховне середовище. Є велика армія сумлінних вихователів, які щиро відгукуються на інноваційні рухи, перебувають у постійному пошуку способів вдосконалення своєї роботи, але вони, на жаль, не завжди здатні критично проаналізувати сприйняту інформацію, тож можуть впроваджувати неякісні ідеї, свято вірячи в їхню довершеність. Багато в нас і молодих педагогів, яким не обійтися без слушних порад та рекомендацій. А зрештою, всім педагогам конче потрібні чіткі настанови й орієнтири в тому, що можна назвати організацією змісту навчання. Не можна дозволити, і в цьому я цілком згодна з пані Крутій, щоб кожен, хто забажає, переписував на свій манер дошкільну дидактику, своє незнання основних дидактичних категорій видавав за інновації. Можливо, на дошкільну дидактику тому й дивляться дещо зверхньо представники "великої науки", що ми дозволяємо собі плутанину в термінології, неточності в тлумаченні ключових понять, розумінні структурно-логічної організації освітнього процесу в дошкільному закладі.
У сучасних дошкільних закладах, як і в будь-якій сфері діяльності, працюють люди, різні за рівнем професійної самостійності, здатності до творчості. Є творці, "педагоги від Бога", особистісна та діяльнісна модель організації життєдіяльності яких не вписується в жодні стандарти. І це дуже добре, адже завдяки цьому створюється своєрідне розвивально-виховне середовище. Є велика армія сумлінних вихователів, які щиро відгукуються на інноваційні рухи, перебувають у постійному пошуку способів вдосконалення своєї роботи, але вони, на жаль, не завжди здатні критично проаналізувати сприйняту інформацію, тож можуть впроваджувати неякісні ідеї, свято вірячи в їхню довершеність. Багато в нас і молодих педагогів, яким не обійтися без слушних порад та рекомендацій. А зрештою, всім педагогам конче потрібні чіткі настанови й орієнтири в тому, що можна назвати організацією змісту навчання. Не можна дозволити, і в цьому я цілком згодна з пані Крутій, щоб кожен, хто забажає, переписував на свій манер дошкільну дидактику, своє незнання основних дидактичних категорій видавав за інновації. Можливо, на дошкільну дидактику тому й дивляться дещо зверхньо представники "великої науки", що ми дозволяємо собі плутанину в термінології, неточності в тлумаченні ключових понять, розумінні структурно-логічної організації освітнього процесу в дошкільному закладі.
среда, 13 января 2016 г.
понедельник, 11 января 2016 г.
Деякі проблеми, які виникають між дітьми та батьками. Шляхи вирішення
Найважливішим у житті дитини є виховання в сім’ї. Воно вважається тією основою, на якій будуються всі подальші життєві шляхи малюка. Батьки ж завжди бажають своїм дітям добра. Їх мрія - виховати дитину здоровою, щасливою, самостійною, чуйною тощо. Але у цьому процесі батьки можуть зіткнутися з безліччю труднощів і бар’єрів.
Самостійність неможливо виховати жорстким контролем; шанобливе ставлення до інших людей не вдасться прищепити, якщо ображати і принижувати малюка; чуйність не з’явиться у дитини, якщо до її потреб не ставитися чуйно; відстоювати свої інтереси малюк зможе тільки тоді, коли його інтереси поважаються в сім’ї, та коли він удома може висловлювати свою незгоду з думкою мами чи тата.
Подписаться на:
Сообщения
(
Atom
)